12.3. Зміст верифікації у процесі дослідження майбутнього

Узагальнюючи накопичений досвід за проблемою верифікації, можна запропонувати що з урахуванням сучасних представлень і перспективних досліджень розвиток теорії даного питання буде засновано на наступних поняттях.

Верифікація — це сукупність критеріїв, способів і процедур, що дозволяють на основі багатобічного аналізу оцінювати якість одержуваного прогнозу.

Верифікація має специфічний зміст у дослідженні майбутнього, що складається у тому, що немає загальноприйнятого комплексного, загального критерію і відповідного йому методу, що описує якість прогнозу. Це пов'язано з деякими особливостями дослідження майбутнього:

- у процесі прогнозування кількісні і якісні характеристики явищ, які досліджуються, та процеси невіддільні один від одного, що призводить до необхідності давати кількісну і якісну оцінку надійності і вірогідності величинам;

- одним з основних методичних принципів прогнозування є використання комплексу різноманітних методів, що доповнюють і контролюють один одного. Але при верифікації можна досліджувати надійність і вірогідність результату, який отриманий за допомогою конкретного методу, а не надійність і вірогідність прогнозованої величини, що отримана як результат усіх методів. Іншими словами, необхідно розрізняти надійність методу і надійність прогнозного результату;

- при верифікації прогнозів варто враховувати суб'єктивні фактори;

- особливу роль відіграє облік фактора невизначеності (невизначеності опису, тобто інформації, яка пов'язана з величиною ризику від ухвалення рішення);

- під час верифікації необхідно оцінювати ряд характеристик, серед яких важливе місце займають точність і надійність (вірогідність). При дослідженні майбутнього ці характеристики взаємодіють таким чином, що для ухвалення рішення щодо прогнозного результату необхідно розглядати компроміс між ними.

На основі вищесказаного можна зробити висновок про те, що верифікація прогнозів означає синтез якості на основі його багатобічного аналізу. Остаточний результат є показником синтетичного типу, який через неоднорідність складових елементів не може бути описаний єдиною розрахунковою формулою. Комплексний показник якості прогнозу може бути обчислений в залежності від індивідуальної якості (тобто надійності, точності і т.п. характеристик) діючих факторів і їхньої важливості як прогноз.

Якість прогнозу - це сукупність таких характеристик прогнозу, що у комплексі дозволяють зробити його ефективним, корисним в управлінні, забезпечують одержання достовірного опису об'єкта на визначену перспективу і можливість достовірного використання прогнозних результатів для процедури управління.

Поняття якості прогнозу можна розглядати подвійно в рамках і представленнях самого прогнозу і за результатом використання цього прогнозу для цілей планування і управління.

Результати прогнозу завжди пов'язані з визначеними процедурами управління, і якість прогнозу може бути оцінена з погляду потреб управління, його чутливості до можливих помилок прогнозування.

Основні напрямки для обґрунтованого визначення якості прогнозу варто шукати не в статистичних характеристиках, що порівнюють реальні і модельні значення, а в оцінці невизначеності, що несе в собі той або інший опис об'єкту. Дійсно, якість прогнозу, насамперед, залежить від повноти і якості опису самого об'єкту, але разом з тим процедура прогнозування несе в собі специфічний компонент — «час» і тому описові топологічні характеристики відмінні від динамічних характеристик.

Одержання прогнозних результатів для зовнішніх умов, що змінюються, при дії змінних зовнішніх факторів підвищує ефективність прогнозу, робить його діючим інструментом управління складними системами. Тому оцінку результатів прогнозування, характеристику якості прогнозу необхідно здійснювати, насамперед виходячи з обліку дії змінних зовнішніх сил, що приводять до зміни умов, у яких функціонувала система.