Тема 1. Основні поняття економічного прогнозування.

Основні поняття економічного прогнозування

Питання теми

1. Необхідність соціально-економічного прогнозування.

2. Сутність методів соціально-економічного прогнозування на прикладі США.

Основні терміни теми: соціально-економічне прогнозування, методи прогнозування.

1. Необхідність соціально-економічного прогнозування

В даний час жодна сфера життя суспільства не може обійтися без прогнозів як засобу пізнання майбутнього. Особливо важливе значення мають прогнози соціально-економічного розвитку суспільства, обґрунтування основних напрямків економічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень. Соціально-економічне прогнозування є одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики суспільного розвитку.

Актуальність даної теми як в умовах розвиненої ринкової економіки, так і перехідної економіки визначається тим, що рівень прогнозування процесів суспільного розвитку обумовлює ефективність планування і керування економікою й іншими сферами.

Метою вивчення даного курсу є розгляд методології і методик розробки соціально економічних прогнозів для визначення сутності, областей застосування і найбільш ефективних методів прогнозування. Для цього необхідно вирішити наступні задачі: визначити сутність методів соціально-економічного прогнозування й області їхнього застосування в ході вивчення теоретико-методологічних основ методології прогнозування; дати характеристику методів соціально-економічного прогнозування в економічно розвитих країнах і виявити особливості їхнього застосування в сучасній Україні.

Соціально-економічне передбачення основних напрямків суспільного розвитку припускає використання спеціальних обчислювальних і логічних прийомів, що дозволяють визначити параметри функціонування окремих елементів продуктивних сил у їхньому взаємозв'язку і взаємозалежності. Систематизоване науково обґрунтоване прогнозування розвитку соціально-економічних процесів на основі спеціалізованих здійснюється з першої половини 50-х років, хоча деякі методики прогнозування були відомі і раніше. До них відносяться: логічний аналіз і аналогія, екстраполяція тенденцій, опитування думки фахівців і вчених.

У розвитку методології прогнозування соціально-економічних процесів велику роль зіграли наукові розробки вітчизняних і закордонних вчених А.Г. Аганбегяна, И.В. Бестужев-Лади, Л. Клейна, В. Гольдберга. У роботах цих учених розглядається значення, сутність і функції прогнозування, його роль і місце в системі планування, досліджуються питання методології й організації економічного прогнозування, показуються особливості наукового прогнозування. Розвиток робіт, що висвітлюють питання прогнозування, здійснюються по таких основних напрямках: поглиблення теоретичних і прикладних розробок декількох груп методик, що відповідають вимогам різних об'єктів і різних видів робіт із прогнозування; розробка і реалізація на практиці спеціальних способів і процедур використання різних методичних прийомів у ході конкретного прогнозного дослідження; пошук шляхів і способів алгоритмізації методик прогнозування і реалізація їхній з використанням ЕОМ.

Під методами прогнозування варто розуміти сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних, екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) зв'язків об'єкта прогнозування, а також їхніх вимірів у рамках розглянутого явища або процесу вивести судження визначеної вірогідності відносно його (об'єкта) майбутнього розвитку.

По оцінках вітчизняних і закордонних учених, у даний час нараховується понад 200 методів прогнозування, однак число базових значне менше (15-20). Багато з цих методів відносяться скоріше до окремих прийомів і процедур, що враховують нюанси об'єкта прогнозування. Інші являють собою набір окремих прийомів, що відрізняються від базових або друг від друга кількістю приватних прийомів і послідовністю їхнього застосування.