7.4. Форми тренда

Говорячи про тренд, ми повинні враховувати довжину ряду, до якого відноситься твердження, що формулюється. При розрізненні тренда і коливання неможливо виключити з міркувань елемент суб'єктивності.

Після виділення тренда і сезонних (періодичних) змін, залишається ряд, що представляє флуктуації більш-менш регулярного типу. Прикладом такого ряду можуть служити дані про врожайність деякої сільськогосподарської культури, виробленої у відносно незмінних умовах (при відсутності тренда і сезонності). Тут виникає питання:

(а) чи є залишковий ряд систематичним (тобто чи можна його значення представити як досить гладку функцію часу і, отже, пророкувати їх)?

(б) цей ряд абсолютно випадковий (тобто його члени являють собою випадкову вибірку з деякої генеральної сукупності)?

(в) а може бути ми маємо справу із сумішшю точної функціональної залежності (а) і випадкової вибірки (б) ?

Флуктуації типу (а) називають систематичними і відносять до коливань, флуктуації типу (б) називають несистематичними або випадковими.

Зазначені задачі вирішуються за допомогою різних методів. У рамках відведеного часу можна дати лише коротке пояснення деяких з них. В основному будемо обговорювати методи рішення найбільш важливої задачі - виявлення основної тенденції розвитку (тренда) і виміру відхилень від її.