5.2. Зміст методу колективної експертної оцінки

Зміст методу колективної експертної оцінки полягає в наступному.

По-перше, для організації проведення експертних оцінок створюються робочі групи, у функції яких входять проведення опитування, обробка матеріалів і аналіз результатів колективної експертної оцінки. Робоча група призначає експертів, що дають відповіді на поставлені питання, що стосуються перспектив розвитку даної галузі. Кількість експертів, що залучаються для розробки прогнозу, може коливатися від 10 до 150 чоловік, у залежності від складності об'єкта. Установити оптимальну чисельність групи експертів досить важко. Однак у даний час розроблений ряд формалізованих підходів до цього питання. Один з них заснований на встановленні максимальної і мінімальної границь чисельності групи. При цьому виходять із двох умов: високої середньої компетентності груп експертів і стабілізації середньої оцінки прогнозованої характеристики.

По-друге, перед тим, як організувати опитування експертів, необхідно уточнити основні напрямки розвитку об'єкта, а також скласти матрицю, що відображає генеральну мету, цілі і засоби її досягнення. При цьому в ході попереднього аналізу разом із групою фахівців визначаються найбільш важливі мета і цілі для рішення поставленої задачі. Під засобами досягнення мети розуміються напрямки наукових досліджень і розробок, результати яких можуть бути використані для досягнення мети. При цьому напрямки наукових досліджень і розробок не повинні перетинатися один з одним.

Наступний етап колективної експертної оцінки складається в розробці питань, що будуть запропоновані експертам. Форма питання може бути розроблена у вигляді таблиць, але зміст їхній повинний визначатися специфікою прогнозованого об'єкта або галузі. При цьому питання повинні бути складені за визначеною структурно-ієрархічною схемою, тобто від широких питань до вузьких, від складних до простих.

По-третє, при проведенні опитування експертів необхідно забезпечити однозначність розуміння окремих питань, а також незалежність суджень експертів.

По-четверте, ведеться обробка матеріалів колективної експертної оцінки, що характеризує узагальнену думку і ступінь погодженості індивідуальних оцінок експертів. Обробка даних оцінок експертів служить вихідним матеріалом для синтезу прогнозних гіпотез і варіантів розвитку галузі.

Остаточна оцінка визначається або як середнє судження, або як середнє арифметичне значення оцінок всіх експертів, або як середнє нормалізоване зважене значення оцінки.

Методика статистичної обробки матеріалів колективної експертної оцінки для розробки науково-технічних прогнозів являє собою сукупність оцінок відносної важливості, що призначено експертами кожного з оцінюваних напрямків наукових досліджень і розробок. Оцінки важливості виражаються в балах і можуть приймати значення від 0 до 1, від 0 до 10, від 0 до 100 і т.д.

При обробці матеріали оцінки важливості за певним питанням зводяться до таблиці, рядки якої відповідають напрямкам досліджень, а стовпці - експертам.

До оцінки відносної важливості можна віднести показники, що характеризують: узагальнена думка групи експертів про відносну важливість розвитку різних напрямків досліджень і розробок, ступінь погодженості експертів; статистичну значимість показника погодженості думок експертів, «активність» експертів (ступінь їхньої участі в оцінці різних напрямків досліджень і розробок), компетентність експертів по кожному з пропонованих їм питань.