88. Перебудова державних органів УРСР на основі Конституції 1937 р.

Зміни в адміністративно-тери­торіальному поділі УСРР призвели до змін в органах про­куратури. В 1930 році були утворені міжрайонні, міські та дільничні прокуратури. В зв'язку з утворенням областей в травні 1932 року були ліквідовані міжрайонні проку­ратури .

Були створені дільничні, міські, обласні прокуратури і прокуратура республіки. Міські прокуратури створювали­ся тільки в містах. Обласні — в кожній області. Всі орга­ни обласної прокуратури підпорядковувалися обласному прокурору. Обласних, міських і дільничних прокурорів при­значав і звільняв Генеральний прокурор УСРР.

17 грудня 1930 року ЦВК і РНК СРСР приймають Поло­ження про прокуратуру СРСР, згідно з яким прокуратури союзних республік виводилися зі складу наркоматів юсти­ції і перепорядковувалися безпосередньо Прокурору СРСР.

За Конституцією УРСР 1937 року прокурор республіки і обласні прокурори призначалися Генеральним прокуро­ром СРСР на 5 років. Районні та міські прокурори при­значалися прокурором УРСР також на 5 років.

НКВС і позасудові органи. Наркомат внутрішніх справ УСРР виконував адміністративно-політичні функції, а саме:

Здійснював керівництво управлінням комунальної служ­би, міліцією, місцями позбавлення волі, кримінальним роз­шуком тощо. 15 грудня 1930 року наркомат було лікві­довано. Його функції були передані різним відомствам: ке­рівництво комунальним господарством перейшло до Голов­ного управління комунального господарства, керівництво місцями позбавлення волі — до Наркомюсту УСРР, запи­си актів громадянського стану стали вести, президії викон­комів Рад. Для керівництва міліцією і кримінальним роз­шуком було створене Головне управління міліції і кримі­нального розшуку при РНК УСРР. Наслідком такої реорганізації було значне посилення ролі ОДНУ СРСР і ДПУ УСРР. Органи ОДНУ займались охо­роною державної безпеки, громадського порядку, охороною державної і суспільної власності, відали паспортизацією. Централізація репресивного апарату привела до створення 10 липня 1934 року загальносоюзного НКВС. ОДНУ лікві­дується, а натомість створюється Головне управління дер­жавної безпеки, яке входило до складу НКВС. В УСРР, як і в інших союзних республіках, було створено НКВС УСРР як союзно-республіканське відомство. В його структуру входили: головне управління державної безпеки, головне управління прикордонної та внутрішньої охорони, головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень, головне управління пожежної охорони, адміністративно-гос­подарське управління та відділ громадського стану.

Формування тоталітарного режиму призвело до створен­ня надконституційних, позасудових карально-репресивних органів. Починаючи з лютого 1930 року в усіх обласних центрах України були створені "трійки" — каральні позасудові органи, до складу яких входили начальник управління ДПУ, обласний прокурор і перший секретар обкому КП(б)У. Ці органи мали брати до провадження будь-яку криміналь­ну справу, яка розглядалася без свідків, без участі захисту, без ознайомлення з нею звинуваченого і навіть без нього. Вироки "трійки" не підлягали оскарженню. В 1932 році в складі ОДПУ була утворена судова колегія, яка була над-конституційним органом і могла застосовувати всі види покарання, навіть розстріл. Виконавчі функції управління доповнювалися судовими. Ця колегія була ліквідована у 1934 році, а натомість 10 липня 1934 року приймається рішення про створення при НКВС СРСР Особливої наради, діяльність якої була спрямована безпосередньо на проведен­ня масових репресій. Особлива нарада в адміністративному (позасудовому) порядку могла застосовувати наступні пока­рання: заслання, виселення, ув'язнення до таборів на термін до 5 років, виселення за межі СРСР.