48. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД в 2 пол 19 ст.

Зміни до правового Положення про селян внесли також інші реформи. Внаслідок проведення земської реформи 1864 р, у губерніях Лівобережжя і Півдня України селяни «обирали незначний відсоток гласних (депутатів) земських повітових зборів. Новим соціальним явищем кінця XIX ст. Було переселення селян із України у Крим, на Кавказ, до Сибіру. Проте воно не розв'язало гострих проблем оста­точно розорених селян.

З розвитком промисловості в Україні зростала кіль­кість робітників. З початку 80-х років під впливом масо­вого страйкового руху, зокрема у 90-х роках, царське са­модержавство стало на шлях регулювання відносин між робітниками і фабрикантами, на шлях видання фабрично­го законодавства. Страйкарі висували не тільки еконо­мічні, а й політичні вимоги. З 1897 р. В Україні діяли київський і катеринославський Союзи боротьби за визво­лення робітничого класу. У Мінську 1898 р. Прийнято рішення про утворення Російської соціал-демократичної партії.

У межах законодавства про стани царизм проводив за­ходи, що сприяли розширенню прав буржуазії. Проте про­шарок української національної буржуазії становив неве­лику частину населення. В її середовищі виник також соціальний прошарок інтелігенції — лікарі, адвокати, чи­новники. Велике значення для розширення прав буржуазії мали земська, міська і судова реформи. Відповідно до встановлених ними високих майнових цензів представники буржуазії отримали доступ до органів місцевого само­врядування, зокрема до міських дум і міських управ, а також до судових посад.

Національний склад дворянства змінився у зв'язку зі збільшенням в Україні кількості російських поміщиків які придбали землі в Україні на встановлених царизмом пільгових умовах. За дворянством надалі зберігалося ста­новище найпривілейованішого стану. Нормами Зводу за конів Російської імперії українське та польське дворянство за правоздатністю прирівнювалося до російського Судова і земська реформи забезпечили дворянству пере вагу у створюваних судових і земських органах. Відповідне до військової реформи 1874 р.. Статуту про загальну вій­ськову повинність дворянство залучалося до військове служби, однак для нього встановлювалися пільги, що За­безпечували в армії офіцерські посади і скорочений терми служби.

Чиновникам-дворянам і поміщикам центральних губерній Росії надавалися окремі пільгові умови при набутті у власність чи оренду земель у Правобережній Україні