9.2. Виникнення братських шкіл і Києво-Могилянської академії.

 

Наприкінці XVI ст. В містах України на базі ремісничих цехів виникали національно-релігійні об'єднання міщан - братства.

Перше братство було створено у Львові 1439 р.

Братства очолили боротьбу проти політики національних і релігійних утисків, яку проводили шляхетська Польща і католицька церква в Україні.

«Братчики були усі рівні: не було тут ані пана, ані холопа, - як той, так і другий мали однакові вигоди, як той, так і другий повинні були слухатись і держатись порядків, заведених у братстві, і належали суду братчиків. Суд той, вибраний із самих братчиків, дивився за тим, як хто поводиться у житті, і якщо коли хто з братчиків почне роботи щось негаразд, то його карали штрафом-грішми, медом, воском або чим іншим, і все те йшло в братську казну, і іноді - то й садовили на якийсь час у дзвіницю, і це почиталося за великий сором. Судили братчики не тільки своїх громадян та їхніх жінок, а й священиків, навіть архієреїв, право суду над священиками і архієреями уперше дав Львівському, і за ним і усім братствам, патріарх Константинопольский Єремія при кінці XVI ст., коли він переїздив через Львів». - Так описує життя братств і щось на зразок їхнього статуту видатний український історик Микола Аркас у своїй книзі «Історія України-Русі».

Братства створювали свої школи. Перша така школа виникла 1585 р. У Львові, а на початку XVII ст. - у більшості міст України. Ці школи зробили те, як пише Микола Аркас, що українці в ХVІІ ст. Були більш освічені від своїх сусідів - москалів, татар і волохів та значно культурніші від них. Архітектура (будівництво), малярство, різьбарство, орнаментика (вишивання), усякі прикраси, портретне та інше малювання, музика піднялися тоді на таку височінь, що слава про них сягала далеко за межі України.

Осередком освіти був, звісно, Київ, але існували школи в Чернігові, Новгород-Сіверську, Почаєві, Батурині, Переяславі та інших містах.

Ось що читаємо в тогочасного мандрівника Павла Алепського, який 1652 р. Їхав через Україну до Москви: «Мало не всі українці та більша частина їхніх жінок І дочок уміють читати і добре знають порядок церковної служби і церковні співи; панотці вчать сиріт і не дають їм вештатися без діла по вулицях. Черниці Вознесенського монастиря, найбільш із заможних і значних родин, усі були не тільки письменні, а навіть високоосвічені й самі писали багато наукових та інших творів».

Про ігуменів у київських монастирях він зазначив, що поміж ними є «люди вчені, знавці права, або юристи, філософи і красномовці. Коло Великої церкви (у Лаврі) є прехороший славетний печатний дім, що обслуговує увесь край той. З його виходять церковні книжки, прегарно надруковані; на великих паперах малюнки значних місцевостей і країн, інколи святих, наукові розсліди та інше».

Вихованцем Острозької колегії був і гетьман Запорозького Війська Петро Конашевич-Сагайдачний. У 1620 р. П. Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства.

Сагайдачний приділяв велику увагу розвиткові Київської братської школи та Києво-Братського училищного монастиря, прибутки якого йшли на утримання школи.

Смерть П. Сагайдачного, що настала 1622 р. Від ран, які він зазнав у битві під Хотином 1621 р., завдала великого смутку вчителям та учням братської школи. Помираючи, Сагайдачний відписав своє майно Київській, Луцькій та Львівській братським школам.

Заснування та розвиток Києво-Могилянської академії

Київська академія (Києво-Могилянська академія) - перший вищий навчальний заклад і культурний центр в Україні. Створена 1632 р. Внаслідок злиття Київської братської школи (засн. 1615 р., перший ректор Іов Борецький) з Лаврською школою (засн. 1631 р.).

Об'єднану школу було названо Києво-Могилянською колегією на честь ЇЇ протектора митрополита П. Могили.

У1701 р. За царським указом колегія одержала титул і права академії. Курс навчання тривав 12 років. У Київській академії навчалася молодь усіх станів. Існувала до 1817р.

У незалежній Україні Києво-Могилянська академія відновиласвою роботу. Зараз це - університет «Києво-Могилянська академія» зі статусом національного.

У заснуванні Київського братства, школи та монастиря при ньому, а також Києво-Могилянської колегії активну роль відіграла людина, ім'я якої посідає почесне місце поряд із П. Сагайдачним і П. Могилою. Це Єлизавега Гулсвичівна, дружина київського воєводи, поборниця українського освітництва. Вона подарувала у 1615р. Свою садибу із землями для створення цього культурно-освітнього комплексу.

Викладання в Києво-Могилянській колегії велося, як і в західноєвропейських університетах, переважно латинською мовою. Навчання тривало 12 років і відбувалося в чотирьох нижчих класах, а також у класах поетики, риторики і філософії. За програмою колегії діяли школи у Вінниці та Кременці.

Основні дати викладеного матеріалу.

1. Перше братство в Україні (м. Львів) - 1439 р.

2. Острозька школа вищого рівня (колегія) - 1576 р.

3. Львівська братська школа - 1585 р.

4. Луцька братська школа - 1617р.

5. Київська братська школа - 1615 р.

6. Лаврська школа -1631р.

7. Києво-Могилянський колегіум - 1632 р.

8. Києво-Могилянська академія - 1701 р.

9. «Граматика» Мелетія Смотрицького - 1619р.