6.4 Настрій: емоційне забарвлення поведінки і діяльності

Настрій - це більш або менш тривалий емоційний стан, який за-: барвлює всі інші переживання і діяльність людини. Настрої вирізняються різною мірою тривалості, виявленості, усвідомлення, тому кажуть про перехідний і стійкий настрій.

Тривалий настрій може забарвлювати поведінку людини впродовж декількох дні в і навіть тижнів. Відомі випадки такого стійкого настрою, що, переростаючи у властивість особистості, він стає характерним для людини. Кажуть: ця людина похмура, або - він веселун і т. Д.

Сучасники згадують Олександра Дюма (батька) як людину надзвичайних веселощів, постійно осяяного посмішкою. Його надзвичайна рухливість, підприємливість, пристрасна діяльність дивували так само, як і неймовірна працездатність.

Настрій завжди має причину. Нею можуть бути:

• навколишня природа;

• події;

• люди (окремі чи група);

• діяльність чи її результат;

• стан здоров'я тощо. Але не завжди ці причини усвідомлюються. Недаремно кажуть про невідомий сум, безпричинні веселощі.

Настрої різних людей, викликані однією причиною, можуть бути неоднакові, навіть протилежні.

Характерно, що настрій відбивається на поведінці, забарвлює діяльність людини, стимулює або пригнічує активність особистості.

Якщо людина в доброму, бадьорому настрої, то крізь призму цього настрою труднощі здаються незначними, робота - цікавою, люди - привітними.

Якщо настрій пригнічений, то все дратує, рішення не знаходяться, люди видаються злими.

Якщо ви помічали, поганий настрій часто криє в собі «інфекційний вірус» - ним за принципом «доміно» чи «ланцюгової реакції» можна заразити інших людей. Тобто: ти зіпсував настрій комусь («зігнав зло»), хтось - іншому і т. Д. Прикладів цьому є чимало в художній, особливо в гумористичній літературі.

У педагогічній практиці той чи інший настрій створюється самим навчальним процесом, відносинами, що складаються між учителем та учнями, тією манерою, в якій учитель веде уроки. Неприємно бачити на уроці вчителя, який розмовляє з учнем у дратівливо-підвищеному тоні.

Навчитися керувати настроєм можна і потрібно, для цього слід його (настрій) аналізувати, контролювати, проводити автогенне тренування.

Як правило, настрій є тлом поетичного твору; як сказали б художники - ґрунтовкою картини. Як відомо, радість, піднесення, обурення, гнів, печаль проходять крізь весь поетичний чи музичний твір або художню картину.