5.3. Концепція Г. Айзенка про екстравертованість, інтровертованість і невротизм як основні параметри особистості

За певними психологічними критеріями всіх індивідів можна поділити на екстравертів, інтровертів і невротиків.

Наявність екстра- чи інтроверсії визначається залежністю реакцій і діяльності людини від зовнішніх вражень, що виникають на даний момент (екстравертованість), чи від образів, уявлень і думок, по пов'язаних із минулим і майбутнім (інтровертованість),

У невротиків легко виникають депресивні стани навіть у звичайних життєвих ситуаціях. На думку Г. Айзенка, два фактори - невротизм та екстраверсія-інтроверсія - є основними параметрами особистості людини.

Екстраверти добре засвоюють соціальні норми та легко налагоджують контакти з іншими людьми, тоді як інтроверти погано пристосовуються до незвичайних ситуацій і важко входять у чужий для них світ почуттів інших людей.

Екстраверт відкритий для зовнішніх впливів, а інтроверт, навпаки, глухий до всього, що існує поза його власною особистістю.

Г. Айзенк вважав, що в основі екстраверсії лежить слабкість генерації процесу збудження в поєднанні із силою, швидкістю та стійкістю реактивного гальмування.

Він намагався знайти зв'язок між психологічними критеріями та властивостями нервової системи, що їх відкрив І. П. Павлов. На його думку, стабільний екстраверт відповідає жвавому типові, нестабільний екстраверт - нестримному, стабільний інтроверт - спокійному, а нестабільний інтроверт - слабкому типові.

Г. Айзенк та його послідовники розробили чимало спеціальних тестів-опитувачів, які дозволяють визначити темперамент людини, ступінь її екстраверсії-інтроверсії та невротизму. Ці тести широко використовуються у психофізіологічних експериментах.

Щоправда, нині у психофізіології панус концепція факторної структури індивідуальності. Кожен особовий фактор розглядається як континуум певної якості, що характеризується біополярно за його крайніми значеннями. Будь-який індивід може бути представлений точкою цього континууму. Факторний аналіз дозволяє виявити природні унітарні структури особистості, що реально притаманні індивідові.