6.3. Афективний стан та афект

Афективний стан проявляється в постійно наростаючому емоційному напруженні; він є динамічним і яскраво вираженим, завжди має певне завершення. Може закінчитися задоволенням, коли несподівана подія або очікувана неприємна розмова закінчилася щасливо.

За певних обставин сильне напруження може трансформуватися в енергію для виконання певної роботи.

Знаючи цю властивість афективного стану, можна самому скорегувати його в русло погашення, тобто затухання, але для цього потрібно вольове зусилля Наприклад, якщо відчуваєш, що в тобі від неприємностей, нагромаджених за день, закипає злість, - піди на кухню помий посуд або скопай на дачі грядку. Одна знайома розповідала якось, що коли в неї безпідставно закипає злість на свого чоловіка (без вини - просто він дратує око), то вона змушує себе пригадати приємні події з їхнього життя, і афективний стан у неї минає.

У надзвичайно конфліктній ситуації афективний стан нерідко завершується сильним спалахом - афектом.

Афект - це короткочасна, бурхлива, надзвичайно інтенсивна емоційна реакція. Для нього є характерною надзвичайна сила прояву, він захоплює людину повністю. Надзвичайна сила та яскравість афекту поєднуються з короткочасністю його прояву.

Нерідко в стані афекту змінюються звичайні установки особистості. Це відомо юристам, які, встановлюючи вину підсудного, зважають на те. Чи був злотий скоєний свідомо, чи в стані афекту.

У стані афекту події, що відбуваються, сприймаються незвичайно («затуманюється» мозок), у зовсім іншому світлі, звичайна поведінка ламається.

За афекту (як і гіпнозу) звужується обсяг свідомості: вона скерована на обмежене коло сприйнятих предметів і уявлень, пов'язаних із переживанням від стримувального та регулювального впливу кори, що надає яскравості зовнішнім проявам афекту. Важко приховати бурхливе переживання гніву, відчаю, радості, безутішного горя.

До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування. Проте афекти найчастіше проявляються у людей невихованих, зухвалих, які не звикли контролювати свої почуття.

Морально виховані люди, які мають тривкі навички культурної поведінки в товаристві, уміють гальмувати небажані афекти. Принаймні такими уявляються аристократи середньовіччя, - вибухнути гнівом тоді вважалося моветоном, і таких неврівноважених людей не запрошували до салонів.

Існують афекти, які мають позитивний характер. Наприклад, радість футбольних уболівальників, коли своя команда забиває гол. Їх викликають також приємні події особистого життя, суспільні досягнення.

Подібні афекти чи афективні стани вважаються нормальним явищем, а сильний і щирий їх прояв - навіть необхідним і корисним для повноцінного психічного і фізичного розвитку людини. Медичні спостереження показують, що постійне стримування і гальмування позитивних афектів шкідливе для розвитку особистості.

А. Макаренко рекомендував емоційну реакцію вихователя або приглушити, або дати їй проявитися, навіть свідомо підсилити її.

Можливо, що з афектом з організму людини виходить певна надлишкова енергія, яка руйнує її. Постійне стримування, затискання почуттів буває причиною інфарктів. Афект в організмі людини виконує роль клапана, який випускає з котла надлишкову пару, щоби той не вибухнув.