Лекція 3 ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА.

3.1. Поняття про діяльність та її психологічну структуру.

3.2. Види діяльності. Гра: ігрова поведінка у тварин, розвиток ігрової діяльності у дітей, дорослі ігри.

3.3. Навчання: викладання та учіння, управління процесом навчання.

3.4.Психолого-педагогічна тріада: знання, уміння, навички.

3.5. Управління процесом навчання

3.6. Праця як вид діяльності

3.7. Спілкування як форма буття людей.

 

3.1. Психологічна структура діяльності

Діяльність - одна з основних категорій психологічної науки. Предметом психології є саме цілісна діяльність суб'єкта в різних формах та видах, у її філогенетичному, історичному та онтогенетичному розвитку.

Основною, генетичне вихідною е зовнішня, предметна діяльність, яка породжує всі види внутрішньої психологічної діяльності.

Складовими діяльності є дії та операції, що співвідносяться з потребами, мотивами, цілями.

Головними процесами діяльності виступають інтеріоризація її зовнішньої форми та екстеріоризація внутрішньої; перша веде до створення образу дійсності, друга - до упредметнення образу

Саме предметність є конституціональною характеристикою діяльності: спочатку діяльність визначається предметом, потім вона опосередковується та регулюється його образом як суб'єктивним продуктом.

Загальну психологічну структуру діяльності характеризують також, крім названих вище складових цілей, засоби діяльності. В ній можна вирізнити:

• суб'єкт діяльності;

• процес діяльності;

• предмет діяльності;

• умови діяльності;

• продукт діяльності.

Прийнято розрізняти три основні види людської діяльності: гру,

Навчання та працю. Кожен із цих видів визначається своїми мотивами, цілями й засобами.

У грі дитину приваблює сам її процес, домінуюче значення має «виконання» певних ігрових ролей.

Головна мета навчання - засвоєння знань, навичок і вмінь, підготовка до трудової діяльності.

Праця пов'язана зі свідомою діяльністю людини, спрямованою на створення матеріальних і духовних цінностей. У всіх цих видах діяльності важливу роль відіграє спілкування.

Методи психологічного аналізу діяльності спрямовані на з'ясування її конкретно-історичної природи, структури, предметного змісту і співвідношення різних її форм, їхніх взаємозв'язків.

 

Словник

Філогенез (від грец. Рід, плем'я і породжую) - історія розвитку різних родів і видів організму (як сукупності). Філогенез у психології означає зміни психіки людини, що сталися під час її біологічної еволюції під впливом умов життя.

Онтогенез (від грец. Єство і породжую) індивідуальний розвиток будь-якого організму від зародження і до кінця життя.

Дія - основний елемент у структурі діяльності. Суб'єкта спонукає до дії певний мотив (або сукупність мотивів). Кожна дія спрямована на досягнення певної мети суб'єкта.

Предмет дії - може бути не лише матеріальним, а й ідеальним, зокрема в пізнавальних або в комунікативних діях, орієнтованих на передавання інформації Іншому суб'єктові, як-от: написати на дошці формулу, переставити стілець, перейти в іншу аудиторію, закріпити деталь у токарному верстаті і т.д.

Операція (від лат. Дія) - елемент функціонування активної системи, елемент діяльності; сукупність дій, спрямованих на розв'язання завдання. Наприклад, щоб переставити стілець, треба: підняти його, перейти з ним в інше місце, опустити.

Потреба - необхідність у чомусь, їх розрізняють як реальні та ілюзорні.

Мотив (від лат. - рухаю) - спонукальна причина дій і вчинків людини (те, що штовхає до дії). Основою мотивів є потреби. Цілі й мотиви не тотожні, хоч інколи збігаються. (Скажімо, учень розв'язує задачу, бо хоче оволодіти певними навичками і вміннями).

Ціль (мета) - ідеальне уявлення результату, що його належить досягти завдяки діяльності. Ціль одночасно є:

• наперед визначеним ідеалом;

• внутрішнім спонукальним мотивом діяльності;

• здобутим результатом на кінцевому відрізку діяльності, Інтеріоризація (від лат. - внутрішній) - процес перетворення зовнішніх, реальних дій з предметами на внутрішні, ідеальні. Екстеріоризація (від лат. - зовнішній) - перехід внутрішніх актів у зовнішній план, у конкретні зовнішні реакції, в дії людини.