Лекція 9 ІСТОРИЧНІАСПЕКТИ РОЗВИТКУ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

9.1 .Традиційна освіченість українців.

9.2. Виникнення братських шкіл і Києво-Могилянської академії.

9.3. Освіта в Україні в гетьманський період та період Руїни. Занепад освіти в Україні у ХVIII-ХІХ ст. Валуєвський циркуляр.

9.4 . Розвиток мови й освіти в Галичині. Освіта і наука в Україні під час громадянської війни 1918-1922 рр.

9.1. Традиційна освіченість українців

Мабуть, усі пам'ятають початок прекрасної повісті про запорозьких козаків М. В. Гоголя «Тарас Бульба». Додому, в садибу запорозького полковника Тараса Бульби повертаються з Києво-Могилянської академії (колегії) після тривалого навчання його сини - Остап і Андрій.

Та недовгою була радість матері, бо батько негайно відправив своїх синів, що набули віщу освіту, в козацьку науку, на Січ. Не лише Гоголь, який був добрим знавцем історії та козацтва, а й історичні джерела засвідчують високий рівень освіти в Україні, зокрема на Січі, у ІСУІ-ХУШ ст.

А до того часу вищу освіту українські юнаки могли здобути тільки за кордоном. У козацьких реєстрах, починаючи з XVI ст., трапляються записи, в яких, окрім імені, прізвища чи роду занять козака, є слова «бакалавр», «добрий дяк Бакалавр». Не виключено, що вони набули освіти в західноєвропейських навчальних закладах, після закінчення яких надавався вчений ступінь бакалавра.

Частина українців ставала провідними вченими в європейських вищих навчальних закладах. Так, ректором Болонського університету в 1481-1482 рр. Був видатний український вчений Юрій Дрогобич.

У 1576 р. Князь Костянтин Острозький у м. Острозі на Волині заснував Острозьку колегію - перший навчальний заклад вищого ступеня України. У ньому було поєднано кращі традиції освіти Київської Русі та досягнення західноєвропейських університетів.

При Острозькій колегії було створено видавничий гурток, на базі якого першодрукар Іван Федоров здійснив перевидання українського «Букваря» та видав Острозьку Біблію. Ці книжки відіграли важливу роль у поширенні освіти в українських землях.

Острозьку колегію, а потім Віденську академію, закінчив автор слов'яно-руської (слов'яно-української) «Граматики» (1619 р.) Мелетій Смотрицький. До середини XVIII ст. Вона була єдиним підручником із граматики в Україні, Росії та Білорусі.