1.1.3. Нелегальна міграція та торгівля людьми

Явище молдовської міграції можна охарактеризувати такими трьома показниками:

о  незаконний перетин кордонів різними шляхами та методами, що особливо характерно для тих, хто виїжджає до європейських країн;

о  нелегальне перебування у країні, що приймає іммігрантів; о  незаконна зайнятість за кордоном.

Підрахувати кількість залучених до нелегальної міграції практично неможливо. Нелегальну міграцію часто асоціюють з тор­гівлею людьми. У звіті США про торгівлю людьми наголошується, що 1% усіх молдовських мігрантів - жертви торгівлі людь­ми. За інформацією неурядових організацій, жертви торгівлі людьми експлуатуються переважно у Туреччині (сексуальна ек­сплуатація) та Росії (трудова експлуатація)4. За даними Міністерства внутрішніх справ, 2007 року було виявлено 507 випадків торгівлі людьми, а в першому півріччі 2008 року - 352 випадки.

Нерегульована масова трудова міграція негативно впливає на характер молдовських відносин із країнами, які приймають наших трудових мігрантів. Незаконний перетин кордону та перебування, асоціальна поведінка, порушення прав і морально-етичних норм псує імідж Молдови як цивілізованої демократичної країни. Таке ставлення до Республіки Молдова часто по­силює проблема торгівлі людьми, насамперед молодими жінками з Молдови, яких вивозять для сексуальної експлуатації. Так, останнім часом з'явився ще один аспект у відносинах Молдови з іншими країнами в контексті міжнародної трудової мі­грації молдовських громадян, - вони стали "роздрібною монетою", знаряддям політичного тиску Росії, її політичних та уря­дових структур. Події 2005-2006 років більш як показові.

Нелегальна транзитна міграція також до певної міри розвинулася в Молдові - це нове явище в молдовських імміграційних процесах. Люди, які беруть участь у цьому виді міграції, - громадяни з країн СНД, а також інших закордонних країн, зде­більшого Південно-Східної Азії, Африки. Якщо конкретніше, то це особи, які перебувають на території Молдови й не можуть або не хочуть повертатися додому (студенти). Але до когорти нелегальних транзитних мігрантів також належать ті особи, які намагаються проникнути на територію західноєвропейських країн через доволі "прозорі" кордони СНД.

Територією Молдови проходить один з неофіційних шляхів транзитної міграції до Західної Європи. Однак молдовський шлях не такий популярний, як інші подібні маршрути незаконної транзитної міграції (через Білорусь та Україну). На нашу думку, це зумовлюється необхідністю перетину ще одного державного кордону, що невигідно нелегальному транзитному мі­грантові, який змушений буде надмірно ризикувати, вкладати додаткові кошти у пошук організаторів і перевізників.

Перетинаючи кордони, нелегальні транзитні мігранти використовують загальновідомі форми та методи проникнення на те­риторію заповітної країни. Тут потрібно виділити кілька каналів нелегального перетину кордонів:

о  нелегальний перетин кордону через зелену зону кордону;

о  перетин кордонів через законні митні пости за рахунок використання підроблених (фальсифікованих) документів або оригіналів, що належать іншим особам;

о  часто великі транспортні засоби промислового призначення використовуються для нелегального перевезення мігрантів через кордон (під прикриттям перевезення різного роду сировини та будівельних матеріалів).

Функціонування таких каналів - дуже поширене явище у світовій практиці незаконної транзитної міграції. Сучасна практика свідчить, що мігранти, які намагаються незаконно перетнути державні кордони, часто ховаються в автомобілях, які перевоз­ять деревину, бавовну, сигарети, іграшки, металеві вироби та килими. Дуже часто результатами такої незаконної міграції ста­ють застуди, обмороження, серйозні хвороби, які часом мають летальний кінець.

Функціонування таких каналів - надзвичайно ризиковий бар'єр, який мусить подолати транзитний мігрант. Дуже часто такі способи нелегального пересування передбачають надзвичайно довгий часовий період. Наприклад, у квітні 2008 року мол­довські митники виявили сім афганців - нелегальних транзитних мігрантів, які намагалися дістатися Італії та впродовж двох років робили спроби перетнути кордон Молдови, переховуючись у вантажівці серед товару.

Будь-який незаконний перетин неможливий без посередників, які забезпечують функціонування того чи іншого транзитно­го каналу на територіях, що безпосередньо прилягають до кордонів різних країн. Діяльність посередників доволі багатогран­на; вона навіть передбачає забезпечення документами, якщо порушник планує перетнути один із державних кордонів через легальний митний пост.

Якщо говорити про перетин кордонів у зелених зонах, на плечі посередника лягає обов'язок з пошуку провідника, який знав би місцеві особливості, географію території та прикордонну ситуацію, розташування й режим функціонування митних по­стів - усе це дуже важливі аспекти. До того ж нелегальним транзитним мігрантам потрібно, щоб їх хтось супроводжував у частково чи повністю незнайомій країні. Наприклад, громадяни Малі вирушили морем із Сенегалу до Європи й випадково потрапили до Молдови (через Одесу та Придністров'я). Власне, не мало б бути жодних нарікань: Молдова справді європейсь­ка країна. Організатори перевезення, які обіцяли африканцям Європу, цілком впоралися зі своїм завданням.

Прикметно, що нелегальна транзитна міграція має організований характер: мігранти організовуються у групи, які можуть бути етнічно однорідними або складатися з громадян різних країн. Кількість нелегальних транзитних мігрантів поки що не­велика. Це переважно вихідці з країн Центральної та Південно-Східної Азії, які переправляються з України та Росії ("довгий євро-азійський міграційний транзит"), і мігранти з Африки5, які намагаються знайти нові шляхи для проникнення у країни ЄС (найчастіше країнами походження є Афганістан, Пакистан, Ірак, Сенегал, Малі та інші африканські країни).

Інформацію надав Центр запобігання торгівлі жінками (Звіт за результатами діяльності впродовж 2003-2
Міжнародний центр «Ла Страда», статистичні дані, www.lastrada.md.

Докладніше див. Фолл П.Д., Сенегал і Малі. Нові африканські порти Європи, "Конференція IMISCOE: (Нерегульована) транзитна міграція
на європейському просторі: теорія, політики та дослідницькі методи". Університет KOC, Стамбул, Туреччина, 18—19 квітня 2008 року.

У середині 1990-х років було розкрито кілька випадків нелегальної транзитної міграції із Заходу на Схід, коли громадяни Іра­ну незаконно перетнули румунсько-молдовський кордон, щоб далі прямувати в східному напрямку, до Ірану. Це вказує на той факт, що Молдова інтеґрується у глобальну міграційну систему, яку характеризують масові переміщення людей зі Сходу на Захід і з Півдня на Північ. Утім, масштаби міграції зі Сходу на Захід переважають.