2.3.  Міграційні політики Європейського Союзу

Країни - члени Європейського Союзу почали розгляд низки міграційних політик для визначення ефективного управління процесом, а саме: ефективне розселення й стратегія управління цим явищем, політика зміцнення законодавчої бази щодо подолання нелегальної міграції та нелегальної зайнятості іноземців, політика інтеґрації іммігрантів і політика щодо між­народного співробітництва у цій сфері.

За даними EUROSTAT14, впродовж найближчих чотирьох-п'яти десятиліть країни ЄС можуть готуватися до стрімкого змен­шення робочого населення. Тому всередині ЄС усі погоджуються, що глобальне й злагоджене управління міграційним яви­щем сприятиме розвитку всього Союзу. Члени Євросоюзу разом з Європейською Комісією мають всебічно й безперервно керувати процесом замість спонтанного реагування на хаотичні природні зміни. Зважаючи на специфіку європейських ін-теґраційних політик, яка передбачає відкритість ринків праці і вільне пересування осіб всередині Союзу, будь-яке рішення, ухвалене однією країною, негайно ж впливає на міграційний потік у межах всіх інших країн-членів. Так, країни - члени ЄС вирішили дотримуватися спільної міграційної політики, а Європейська Комісія взяла на себе клопіт з вироблення такої по­літики. Велика частина цієї спільної політики відображена нині в ас^ш8 communautaire. Ця політика з управління міграцією до ЄС через узгоджені дії призвела до нестачі робочої сили на спільному ринку праці та демографічних змін у країнах ЄС. Ці виклики мають важливе значення для майбутнього Європи.

На конференції з питань легальної імміграції в Лісабоні (вересень 2007 року) член Європейської Комісії Франко Фраттіні ска­зав15: "До легальної імміграції треба ставитися як до неминучого явища сучасного світу, а не як до загрози. Для Європейського Союзу це явище несе переваги, якщо зважити на зменшення робочої сили у прийдешніх десятиліттях. З іншого боку, ми ма­ємо враховувати статистику: 85% робітників з низькою кваліфікацією, що мігрують по цілому світу, досягають Європейського Союзу, тоді як тільки 5% добираються до Сполучених Штатів. Водночас 55% робітників середньої і високої кваліфікації ім­мігрують до США, тоді як у ЄС - лише 5%. Ми мусимо змінити цю статистику, попередньо змінивши наші бачення й по­літики".

Висновок, до якого дійшов ЄС, полягає в тому, що глобальний та узгоджений підхід до міграції є нині обов'язковим. Євро­пейська Комісія взяла на себе відповідальність за спільну міграційну політику і вже запропонувала певні законодавчі зміни, враховуючи економічну й демографічну ситуацію в ЄС.