10. Свобода, безпека й справедливість: огляд ефективності політик і фінансових інструментів щодо досягнення цілей свободи, безпеки й справедливості

Важливо дати визначення понять спільна відповідальність і солідарність країн-членів для дальшого огляду політики й фі­нансових інструментів, які можуть забезпечити досягнення цілей свободи, безпеки й справедливості у найефективніший спо­сіб. Гаазька програма наголосила на значенні підтримки політичних пріоритетів у сферах забезпечення свободи, безпеки й справедливості через належне фінансування. Ухвалення Гаазької програми збігається з підготовкою пропозиції Комісії щодо нових фінансових перспектив (2007-2013 роки). Це дає змогу Комісії забезпечити цілковиту відповідність політичних пріо­ритетів, визначених у Гаазькій програмі, фінансовим інструментам, покликаним їх забезпечити (на 2007-2013 роки). Пропо­зиції щодо трьох рамкових програм, які охоплювали б сфери свободи, безпеки й справедливості, чітко дотримуються струк­тури Гаазької програми. Тому цілі політики асоціюються з належними ресурсами і прагнуть надати практичного значення концепціям спільної відповідальності й солідарності країн-членів. Солідарність та управління міграційними потоками: під­тримати принцип солідарності в управлінні потоками людей через забезпечення справедливого розподілу відповідальності між країнами-членами, що стосується фінансового навантаження, в контексті запровадження інтеґрованого управління на зовнішніх кордонах Союзу і виконання спільних політик щодо надання притулку й імміграції.

Гаазька програма передбачає основну частину фінансування у сферах свободи, безпеки й справедливості - близько 60% усіх асигнувань. Причина цього - політична мета ЄС, яка полягає у підтримці спільної відповідальності країн-членів у сферах контролю за зовнішніми кордонами, надання притулку й імміграції. Нині 0,5% загального бюджету ЄС виділяється на цю сферу, та з часом відсоток поступово збільшиться до 1,3% (2013 року), а це майже потроєння видатків.

Фахівці вважають, що можна зробити кілька важливих висновків, порівнявши суми, запропоновані на 2007-2013 роки:

о  Найбільшого поступу вдалося досягти, безперечно, у сфері безпеки. 2013 року суми у сфері безпеки зростуть майже у дванадцять разів порівняно з фінансуванням 2006 року.

27

о Збільшення в інших сферах також вагомі: так, усього у сфері солідарності й управління міграційними потоками відбудеться збільшення фінансування на понад 250% між 2006 і 2013 роками. Щодо забезпечення основних прав і справедливості, суми тут майже подвояться - відбудеться зростання на 125%.

о  Очевидні зусилля Комісії у сфері запобігання та придушення злочинності й тероризму.

ю травня 2005 року з ініціативи Європейської Комісії відбувся довгоочікуваний запуск Гаазької програми, розрахованої на п'ять років; ця подія дістала важливі відгуки. Зараз цікаво пригадати деякі з них, адже у такий спосіб ми змогли б осягти надії і тривоги посадовців та основних інституцій громадянського суспільства щодо того, як ЄС врегульовує міграційні питання. Представляючи План дій, Франко Фраттіні, на той час Комісар у справах забезпечення свободи, безпеки й справедливості, сказав, що тісніша європейська співпраця запропонує нові можливості для успіху й ефективного реагування на загрози без­пеці або особистій свободі. "Цей п'ятирічний план накреслює конкретні заходи з посилення безпеки громадян, придушення тероризму, зміцнення зовнішніх кордонів Союзу і протидії незаконному обігу наркотиків, торгівлі людьми й організованій злочинності", - сказав Комісар24.

Під час саміту на той час Прем'єр-міністрові Великої Британії Тоні Блеру порадили не використовувати британської позиції "неучасті" в питаннях надання притулку й імміграції, щоб не підривати нову європейську еру транскордонної співпраці. Пре­зидент Європейської Ради Ян Петер Балкененде наголосив, що в Європі мусить з'явитися "одна дійсність" у питаннях на­дання притулку й імміграції. "Ми наголошуємо на важливості дотримання однієї лінії. Це теза для Великої Британії," - ска­зав він.

Рууд Любберс, Верховний Комісар ООН у справах біженців, закликав ЄС розділити відповідальність із країнами, що розви­ваються, де знаходять притулок більшість біженців у всьому світі. Він попередив: якщо ЄС планує перекинути тягар на кра­їни, що розвиваються, "вони не тільки будуть приречені на невдачу, а й серйозним чином підірвуть глобальну еміграційну си­стему на шкоду всіх і кожного, разом з ЄС".

У відкритому листі до Європейської Ради організація "Міжнародна амністія" висловила побоювання, що, "незважаючи на добрі наміри й належні посилання на основні права людини, у змісті програми існує забагато вакууму в частині досягнення окресленої мети. Немає узгодженості, якщо заводити мову про інструменти й структури, необхідні для захисту основних прав, а також бракує ресурсів. Надання притулку - питання, що головним чином стосується прав людини, але складається враження, що воно десь загубилося в дискурсі про управління міграційними процесами. Тоді яку робочій програмі ЄС щодо забезпечення справедливості і внутрішніх справ фігурує боротьба з тероризмом і "нелегальною імміграцією", зростає ризик одностороннього наголосу на "безпеці" за рахунок елементів "справедливості" й "свободи".

І нарешті, Юрген Штрубе, президент Союзу конфедерацій промисловців і підприємців Європи закликав Раду дати змогу за­конним трудовим мігрантам працювати в будь-якій країні-члені і запровадити універсальну процедуру видачі дозволів на проживання й зайнятість. "Вкрай важливо, щоб Рада розпочала обговорення й встановила кінцевий термін ухвалення Ди­рективи щодо прийняття і проживання громадян третіх країн метою для працевлаштування", - сказав пан Штрубе.

2.4. Міграційні політики Румунії

Упродовж 2000-2006 років Румунія докладала чималих зусиль для гармонізації національного законодавства щодо міграції й торгівлі людьми з європейським правом. Особлива увага приділялася здійсненню інституційної реформи задля збільшен­ня ефективності відомств, що спеціалізуються на міграційних питаннях.

З приєднанням Румунії до ЄС у січні 2007 року східний зовнішній кордон Європейського Союзу перебуває тепер на її терито­рії. А це потребує жорсткого вживання конкретних заходів, передбачених на європейському й державному рівнях.