1.2.1.  Реформування інституцій

Хоча уряд, поза сумнівом, зацікавлений у врегулюванні міграції, не досягнуто основної мети - легалізації молдаван - тру­дових мігрантів за кордоном та їхнього правового й соціального захисту. Реформу було спрямовано на зміну пріоритетів мі­граційних політик, що розглядалися як цілісний компонент соціальної політики. Крім того, тенденція до наближення си­стеми управління міграцією Молдови до стандартів, які існують у країнах ЄС, змінила природу та функції спеціалізованого міграційного органу. Національне бюро міграції підзвітне Міністерству економіки та торгівлі, Міністерству внутрішніх справ (Національне бюро у справах міграції та біженців) і Національному бюро зайнятості. До процесу регулювання міграції та­кож дотичні Президент, парламент, Міністерство зовнішніх справ і європейської інтеґрації, Митна служба та Департамент міжетнічних відносин (Національне бюро).

Найважливішою в регулюванні міграції була робота молдовського уряду, яку він здійснював з іммігрантами, біженцями та репатріантами, а також розроблення відповідної імміграційної політики, протидія торгівлі людьми, незаконній і неконтро-льованій транзитній міграції, надання притулку біженцям тощо. Також можна простежити певне наближення до позиції країн ЄС щодо міграційного регулювання. У серпні 2006 року було створено Комітет з питань координації міграційного про­цесу на чолі з віце-прем'єр-міністром, міністром закордонних справ і європейської інтеґрації.