7.       Конфіденційність і безпека обміну інформацією: збалансування потреби в обміні інформацією між силовими й судовими органами влади з правом на конфіденційність і захист даних

Потреба в ефективному розслідуванні транскордонних злочинів і дотримання закону й правопорядку, що стосується віль­ного пересування і ускладнюється загрозою терористичних атак, змусили Спільноту подвоїти зусилля, щоб полегшити обмін інформацією між силовими відомствами різних країн-членів. Країни-члени мусять застосовувати свої розвідувальні служ­би й служби безпеки не лише для того, щоб протидіяти загрозам, спрямованим на їхню власну безпеку, а й гарантувати без­пеку всередині інших країн-членів. Потрібно не тільки підтримувати, а й далі підвищувати рівень обміну інформацією між силовими структурами, керуючись загальним принципом доступності.

За певних умов інформацію однієї країни-члена, що стосується забезпечення правопорядку, необхідно робити доступною для відомств іншої країни-члена. Щодо цього 2005 року Комісія подала відповідні пропозиції. Союз мусить відшукати пра­вильний баланс між конфіденційністю і безпекою, що стосується обміну інформацією між силовими і судовими структурами. Очевидно, це нелегко, оскільки боротьба з тероризмом - це глобальна проблема, яка включає серйозних гравців за межами Союзу, з якими країни-члени мають узгоджувати свої кроки.

Відсутність єдиних правових рамок породжує потребу в ухваленні нових інструментів, які регулювали б захист даних, що їх збирають і використовують у своїх цілях силові й судові відомства. Тому принцип доступності треба зрівноважувати із за­хистом основних прав через встановлення належних перешкод для перетікання особистих даних. Комісія також майже го­това виступити з пропозицією про регулювання й надання конкретних гарантій щодо зберігання даних для цілей виявлення, розслідування й судового розгляду кримінальних правопорушень.

Це розпорядження має на меті запровадити систему для зіставлення відбитків пальців прохачів притулку і нелегальних іммігрантів, аби полегшити застосування Правила "Дублін ІІ”, за яким можна визначити країну-члена, відповідальну за вивчення заяви прохача. Система Еигойас дає країнам-членам змогу ідентифікувати прохачів притулку й осіб, які підозрюються у нелегальному перетині зовнішніх кордонів Спільноти. Зіставляючи відбитки пальців, країни-члени можуть визначити, чи прохач притулку або іноземець, який нелегально опинився на території країни-члена, попередньо просив притулку в іншій країні-члені і чи законно він перетнув кордон Союзу. Eurodac складається з Центрального відділу всередині Комісії, який забезпечено комп'ютеризованою центральною базою даних для порівняння відбитків пальців прохачів притулку, і системи передачі електронних даних між країнами-членами і бази даних, http://europa.eu/scadplus/leg/en/ lvb/l33081.htm.

Група з міграційної політики діє як незалежний консультант Європейської Комісії і відповідає за написання Посібника з інтеґрації для політиків і практиків. Перше видання побачило світ у листопаді 2004 року. Публікацію другого видання було заплановано на вересень 2006 року. Посібник з інтеґрації — це рушій обміну інформацією й найкращими практиками, який уможливлює розвиток і просування політичних ініціатив. Це продукт співпраці Європейської Комісії, Національних контактних пунктів з питань інтеґрації і

Для дотримання узгодженого підходу завдання всередині Комісії було переглянуто: відповідальність за захист даних скон­центрувалася в Генеральному Директораті "Справедливість, свобода й безпека".

Ухвалення національного законодавства

Румунія ухвалила кілька проектів законів із захисту даних наприкінці 2001 року. Вона ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист осіб щодо автоматичної обробки особистих даних у лютому 2002 року, а в липні 2005 року - її додатковий протокол. Далі було досягнуто успіхів 2003 року з ухваленням закону, який запроваджував тарифну сітку для попередження про обробку особистих даних. У травні 2005 року ухвалено закон, яким 1 січня 2006 року створювалося Національне управління з нагляду за обробкою особистих даних23, незалежний орган, відокремлений від Управління омбудсмена.