1.2.5. Надання притулку й імміграційна політика

Від 2002 року Молдова почала брати активну участь у міжнародних програмах надання допомоги біженцям. Загалом відтоді більш як 400 осіб отримали статус біженців, близько 600 осіб визнано претендентами на статус біженців - це представники всіх континентів з понад 25 країн світу. Більшість отримувачів міжнародної гуманітарної допомоги - вихідці з Чечні та ро­сійські іммігранти (40%). Прикметно, що частка росіян-біженців зменшується у загальній кількості біженців, яких приймає Молдова. Упродовж 2002-2003 років вони становили 89,1% і 9°,2%, тимчасом як згодом їх стало 71,9% 2004 року; 3,3% 2005 року; 18,8% 2006 року; 31,5% 2007 року. Біженці з інших країн - вихідці з Вірменії, Сирії, Туреччини, Іраку.

2007 року було зареєстровано 42 особи - прохачів притулку. Видано 6 карток біженців і 183 тимчасові ідентифікаційні карт­ки для тих, хто просить притулку. Водночас Центр у справах прохачів притулку прийняв 61 особу, попередньо скеровану до нього, і 51 - евакуйовану. На 1 січня 2008 року в центрі мешкали 73 особи. На 1 січня 2008 року в Департаменті у справах міграції та надання притулку зареєстровано 230 іноземців, зокрема 89 біженців, 64 особи, які отримують гуманітарну до­помогу, і 79 прохачів притулку.

Регулюючи імміграційні процеси, поліція Молдови спирається на такі законодавчі й регуляторні акти: Конституція Мол­дови, ухвалена в липні 1994 року, Закон "Про міграцію" (грудень 199° року); Закон "Про виїзд/в'їзд до Молдови" (листопад 1994 року); Закон "Правовий статус іноземних громадян та осіб без громадянства у Молдові" (липень 2002 року); Закон "Ра­тифікація Угоди про співпрацю з країнами СНД у боротьбі з нелегальною міграцією" (лютий 2002 року); Закон "Ратифікація Угоди про співпрацю між Урядом Молдови та Міжнародною організацією з міграції" (жовтень 2002 року); Закон "Про мі-

грацію" (грудень 2002 року); "Закон про ухвалення Статуту Міжнародної організації з міграції" (травень 2003 року); Закон "Ратифікація додаткового протоколу проти переміщення нелегальних мігрантів сушею, морем і повітрям на додаток до Кон­венції ООН проти транснаціональної організованої злочинності" (лютий 2005 рік).

Безпосередня близькість до кордонів ЄС потребує належної координації міграційної політики, яка узгоджувалася б з по­літикою ЄС. У лютому 2005 року Молдова підписала Індивідуальний план дій "Республіка Молдова - Європейський Союз", який приділяє чималу увагу міграційним проблемам, механізмам боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми, проблемам біженців і шукачів притулку.

Очевидно, що заходи, яких вживає Молдова, по суті мають обмежувальний (заборонний) характер і зорієнтовані на правове регулювання міграційних процесів і законодавчу боротьбу з нелегальною (неконтрольованою) міграцією та торгівлею людь­ми. Тому до цього підходу регулювання міграції поступово починають впроваджувати механізм економічного стимулювання, що відображено в кількох законодавчих проектах молдовського парламенту.

Ми згадали Закон "Поправки до Закону про міграцію" (2002 рік). Цей закон був покликаний змінити статтю 1 старого закону, який встановлював імміграційну квоту. Міністерство економіки та торгівлі запропонувало замінити старе формулювання "імміграційна квота" на "імміграційна квота на роботу - обмежена кількість іноземців та осіб без громадянства, яким до­зволено в'їзд у Молдову для цілей зайнятості, яку визначають щороку, залежно від потреб країни". Це формулювання цілком змінює основний принцип імміграційної політики молдовського уряду.

Зараз розглядають проект закону "Про трудову міграцію". Основна проблема, виявлена законопроектом, - яким чином під­тримати ефективний соціально-економічний розвиток країни. Так, трудова міграція розглядається як одна трудова діяль­ність, з одного боку, молдовських громадян, залучених до міжнародної трудової міграції, а з іншого боку, іноземних гро­мадян або осіб без громадянства, які мігрують у пошуку роботи до Молдови. Уважного розгляду потребують питання за­конної зайнятості, правового та соціального захисту молдовських трудових мігрантів та іноземців і осіб без громадянства, які в'їжджають у країну як трудові мігранти.

Крім того, потрібно наголосити на новому нюансі, який не є типовим для молдовського законодавства: заохочення мігрантів-бізнесменів за принципом "що більшими є інвестиції в молдовську економіку, то на довший період буде надано легальний статус для перебування на території країни". Загалом цей закон містить чимало революційних ідей, особливо для молдовсь­кої поліції - щодо врегулювання трудової міграції (імміграції та еміграції) у контексті і молдован, й іноземців.

Відповідно до Національної програми дій щодо міграції та надання притулку (урядова постанова № 448 від 27 квітня 2007 року) й регуляторної структури в сфері вільного пересування й міграції іноземних громадян у Молдові, а також враховуючи потребу в ухваленні нової регуляторної бази, яка відповідала б законодавству ЄС, розроблено та внесено на розгляд уряду проект закону "Іноземці в Молдові".

Розроблено та внесено на розгляд парламенту також законопроекти, що передбачають "зміни та поправки до цілої низки правових актів" (Закон "Про в'їзд/виїзд з Молдови (№ 269-XIII від 9 листопада 1994 року); Закон "Про ідентифікаційні карт­ки, ідентичні до національної паспортної системи" (№ 273-XIII від 9 листопада 1994 року)).

Крім того, потрібно зазначити новий позитивний аспект у реальній практиці управління імміграцією. Згідно з урядовою по­становою № 40 від 12 січня 2007 року про створення Інтегрованої автоматичної інформаційної системи з питань міграції (ІА-ІСМ) розроблено та схвалено урядом Концепцію ІАІСМ (листопад 2007 року).

Для вдосконалення механізму виселення іноземних громадян та осіб без громадянства, які порушили свій режим перебу­вання, створено фонд з реадмісії, виселення та повернення іноземних громадян до країн походження. Таким чином, Мі­ністерство фінансів запропонувало змінити певну кількість регуляторних документів з планування ресурсів державного бюд­жету. На 2008 рік заплановано суму фінансування в розмірі близько 30 000 євро.

Центр тимчасового розміщення іноземних громадян, який приймає нелегальних мігрантів, міжнародні експерти та пра­цівники міжнародних організацій заслужено називають "тюрмою" за його вбогість і непривабливий вигляд. Щоб вирішити проблему фінансування та вдосконалення центру, спільно з МОМ молдавани виконали проект "Консолідація управління мі­грацією в Молдові - MIGRAMOL". Проект фінансували Європейська Комісія та уряд Фінляндії. Наслідками роботи проекту стало впровадження в експлуатацію першого блоку центру для розміщення 100 осіб. Крім того, у рамках цього ж проекту спільно зі спеціальними дослідницькими та правовими інституціями створено нову регуляторну базу для діяльності центру, яка спирається на стандарти ЄС.

Порівняльний статистичний аналіз свідчить, що активнішу діяльність урядових структур щодо обмеження натиску інозем­них громадян можна пояснити наближенням ЄС до молдовських кордонів, адже тепер Молдова - безпосередній сусід ЄС. На нашу думку, це відповідь на збільшення активності нелегальних мігрантів, зокрема транзитних, які використовують те­риторію Молдови для дальшого пересування на Захід.

Основний вид покарання, який застосовують до іноземців, що порушують правила перебування в Молдові, - адміністра­тивні заходи відшкодування (87,76% всіх покарань). Другий за частотою застосування каральний захід - виселення з кра­їни (6,11%). Зменшення термінів перебування застосовують у 4,57% випадків; кримінальна відповідальність за злочини, ор­ганізовані іноземними громадянами на території Молдови, передбачається в 1,56% випадків.