1.3.  Висновки

Республіка Молдова забезпечує робочою силою країни і СНД, і Євросоюзу. Вищий рівень життя - суттєвий аргумент, який підштовхує багатьох громадян до виїзду за кордон на заробітки. Оскільки Республіка Молдова - невеличка країна, вона враз­лива до будь-яких переміщень громадян: близько третини її економічно активного населення втягнуто в еміграційний про­цес, що негативно позначається на довгострокових демографічних, соціальних та економічних показниках, хоча квота мол­довських мігрантів досить невелика в країнах, що їх приймають.

Грошові перекази є важливим елементом підтримки сімей у Молдові, де приблизно 1,5 млн. громадян ведуть домашні госпо­дарства на кошти, що надходять з-за кордону, та й інші громадяни також стають опосередкованими їх бенефіціарами. Мол­дова займає перше у світі місце за часткою грошових переказів у відсотковому складі ВВП. Грошові перекази здебільшого націлені на споживання. На державному рівні за підтримки міжнародних організацій здійснюють спроби сприяти ефек­тивному управлінню переказами грошей. Такі спроби мусять супроводжуватися створенням сприятливого інвестиційного се­редовища, яке характеризували б стабільність і прозорість.

Величезна кількість молдаван продовжують нелегально виїжджати до країн ЄС. Обмежувальні умови призводять до пошуку нових шляхів перетину кордонів і збільшення видатків емігрантів. Будь-який нелегальний виїзд змушує молдаван-мігрантів

Незалежний звіт 13 представників громадянського суспільства Республіки Молдова "Громадянське суспільство — за європейську
Молдову!", Кишинів, 30 березня 2007 року.

Молдова опустилася на одну позицію, звіт Держдепартаменту США щодо торгівлі людьми [5 червня 2008 року], http://www.lastrada.md/
а(*еп(1а/т(1ех.пйп1#О5_об2оо8.

довше залишатися на території країн, до яких вони потрапляють, що суттєво збільшує соціальні витрати, адже зростає від­стань між ними та громадами походження, розпадаються родини, діти роками не бачать своїх батьків. Стимулювання се­зонної міграції до країн ЄС було б вигідним і для Молдови, і для країн, які приймають молдаван-мігрантів.

За останні роки Молдова внесла чимало прогресивних змін законодавчого та інституційного рівнів у міграційне регулюван­ня. Попри це, Молдова ще має укласти двосторонні угоди з кількома країнами щодо міграції робочої сили. Цей аспект на­самперед стосується соціального захисту мігрантів у країнах, що їх приймають, а також системи соціального захисту в са­мій Молдові. У Молдові немає урядової політики, яка стимулювала б мігрантів робити внески у систему соціального захисту, хоча певні спроби й відбуваються. Вони виявляються недостатніми, бо дуже кволо стимулюються і не вселяють довіри тим, хто працює за кордоном.

Міжнародні організації, НУО й урядові інституції Молдови доклали чимало зусиль, щоб зменшити торгівлю людьми. Утім, це ганебне явище досі залишається проблемою для країни, особливо коли державні службовці втягуються в організацію або прикривання випадків торгівлі людьми. Проблемними також є реабілітація і соціальна інтеґрація жертв торгівлі людьми.

Що стосується імміграційних питань, Молдова не приваблює громадян інших держав. Політика щодо прохачів притулку та біженців крок за кроком наближається до політики ЄС, хоча Молдова досі має зобов'язання з гарантування прав біженців і прохачів притулку, забезпечення їх гідними умовами життя і можливостями соціального залучення.

Сусідство з ЄС пропонує країні певні переваги, наприклад серйозну фінансову підтримку. Європейський Союз вкладає кошти у зміцнення транскордонної співпраці. У червні 2008 року Республіка Молдова першою підписала Спільну декларацію про партнерство у сфері мобільності з ЄС, що відкриває перед Молдовою нові перспективи спільного управління міграційними потоками. Утім, деякі переваги не передбачаються - наприклад, угоду про малий прикордонний рух з Румунією досі не під­писано.