1. Видовищні форми дозвілля.

Видовища популярні з часів Давньої Греції і Давнього Риму. Видовищні форми дозвілля сьогодні ще називають “шоу”. Шоу-програма – це масова форма організації відпочинку. “Шоу” у перекладі з англійської – вистава розважального жанру. Шоу-програми порівняно великі за масштабами території та глядацькою аудиторією.

До програми шоу входять видовища: інсценізації, театралізовані виступи, покази, конкурси, використовуються слайди, кіно- та танцювальні супроводи, елементи гумору, клоунада, пантоміма тощо. У шоу-програмах відсутнє громіздке декоративне оформлення, але багато світлових ефектів. І кожна зміна світла – це певна зміна номеру, мізансцени. Світло створює святкову атмосферу, відповідний настрій, підкреслює сцену. У таких програмах беруть участь професійні актори, зірки естради, їх безпосереднє спілкування з глядачами, прихильниками їх таланту є досить популярним.

Для підготовки шоу-програм використовують такий монтажний лист:

До видовищних форм дозвілля відносять театральний концерт, шоу-програми, фестивалі та інше. Надзвичайно популярними є авторські шоу-програми, присвячені акторам, художникам, поетам та іншим відомим людям.

Примірний план проведення ток-шоу такий:

1. Музична заставка, яка сповіщає про початок ток-шоу.

2. Вихід ведучого, його вітання з глядачами. Оголошення теми ток-шоу, представлення героя (героїв).

3. Вихід героя ток-шоу, його вітання з глядачами.

4. Повідомлення деяких відомостей про героя ток-шоу.

5. Інтерв’ю (бесіда) ведучого з героєм (приблизно 10 запитань).Ця частина може перериватись відео матеріалом про героя, зачитуванням уривків з газет, журналів, книг, доповненнями і коментарями самого герою.

6. Запитання присутніх до героя ток-шоу і його відповіді. Може бути організований конкурс на краще запитання, автор якого отримує приз від героя ток-шоу.

7. Заключне слово ведучого, подяка глядачам і герою за участь у ток-шоу.