Тема 3.  МЕТОДИКА  ПОЗАУРОЧНОЇ  ДОЗВІЛЛЄВОЇ 

РОБОТИ  В  ШКОЛІ

1 Значення позаурочної виховної роботи.

2. Просвітницько-виховні години.

3. Читацька конференція.

1. Тематичні вечори.

2. Вечори запитань та відповідей.

3. Усний журнал

4. Екскурсії та походи.

1 Значення позаурочної виховної роботи.

У законі України «Про освіту» йдеться про позашкільне виховання як невід'ємну частину системи освіти й спрямовується воно на розвиток здібностей і талантів учнівської та студентської молоді, задоволення її інтересів і духовних запитів.

Мета позаурочної виховної роботи — поглиблення й розширення знань, формування практичних навиків і світоглядних переконань. Цілеспрямована позаурочна робота сприяє виробленню звичок поведінки, що відповідають нормам загальнолюдської культури й моралі.

Педагогічною наукою передбачено систему методів, що доповнюють і збагачують процес виховання в позаурочний час.

Позаурочна виховна робота має масовий, груповий та індивідуальний характер. У процесі масових форм позакласної виховної роботи педагоги залучають широку аудиторію учнів до участі і інформаційних повідомлень, у процесі групових форм роботи – до взаємного спілкування, а індивідуальні форми мають свої особливості відповідно до поставленої мети.

У педагогічній літературі під формою організації виховного процесу розуміють спосіб виховного впливу, що відображає внутрішній взаємозв’язок різних елементів і стосунки педагогів та учнів.

Масові форми організації дозвілля є цінними тому, що завдяки їм вдається залучити до участі у виховних заходах значну частину учнів, ці форми мають великі можливості для активізації вихованців у процесі їх підготовки і проведення.