6. Усний журнал.

Усний журнал як форма організації виховної роботи поєднує в собі живе слово з художніми й образними засобами. Вони є різноманітними за тематикою і змістом: “Віхи історії українського народу” «Україна в цікавих фактах», «Етапи визвольних змагань», «Від Кия до Кравчука».

Усним журналам притаманний інформаційно-пізнавальний характер. Вони можуть бути практичними або оглядовими, тобто розкривати одне запитання або комплекс проблем. 3 їх допомогою пропагують передовий досвід, життя і діяльність знатних людей, державотворчі процеси, новини і досягнення науки, техніки й культури. Журнал за структурою складається з кількох сторінок, кожна з яких є коротким усним повідомленням. Сторінки ілюструють екпонатами, дослідами, поетизованим словом, народною піснею і т.п.

Основні вимоги до журналу: актуальність, різноманітність форм і методів, творчість організаторів, новизна матеріалу, емоційність, задоволення запитів учнівської аудиторії.

Роботу з підготовки й проведення усного журналу очолює редакційна колегія. Редактором може бути педагог або запрошений спеціаліст з широким обсягом знань у певній галузі. До редколегії доцільно залучати найбільш ерудованих і активних учнів. У їх обов'язки входить запросити виступаючих, організувати номери художньої самодіяльності, виставку літератури за тематикою сторінок і т.д.

Ведучий — редактор або член редколегії — оголошує назву сторінки журналу, знайомить із запрошеними і виступаючими, розкриває мету виховного заходу. Після кожної сторінки бажано подискутувати з учнями, зробити підсумок і рекомендувати літературу для поглиблення і розширення знань учнів з обговореної проблеми. У канву усного журналу бажано вплести повідомлення учнів і гостей з тієї чи іншої галузі знань, цікаві факти, поетичне слово, пісню, фрагменти фільмів і діафільмів.

Наприкінці усного журналу дають відповіді на запитання, які виникли в учнів і роблять оголошення, що редколегія журналу збирає відгуки про рівень його проведення й готує спеціальний випуск стінної газети.