Розділи

1. Умови та причини виникнення марксизму та його філософії.

Серед найрізноманітніших оцінок марксизму останнього часу зустрічаються такі, які стверджують, що він був чимось випадковим серед філософсько-економічних вчень, що це якась гримаса на тлі суспільного розвитку людства і, слава Богу, що суспільна думка наприкінці ХХ ст. усвідомила це і засудила марксизм як теорію і як практику.

З такою позицією неможливо погодитись. Виникнення марксизму було детерміновано конкретними соціально-економічними і політичними передумовами. В кінці ХVIII ст. в Англії, на той час економічно найрозвиненішій країні Європи, почався промисловий переворот, який у ХІХ ст. охопив інші європейські держави. Зростав обсяг промислового виробництва, будувались нові фабрики, збільшувалась чисельність найманих робітників. На зміну феодалізму широким фронтом ішов капіталізм. Формувались нові класи – буржуазія і пролетаріат. Дедалі сильнішою ставала експлуатація найманої праці з боку буржуазії, глибша прірва між багатством і бідністю. В середовищі робітничого класу зростає незадоволення станом справ. Поступово воно переростає у страйки, організовані виступи проти існуючого економічного та політичного ладу. Деякі з них набувають великого резонансу. Серед них – повстання ткачів у м. Ліоні (Франція) в 1831 р. і 1843 р., сілезьких ткачів (Німеччина) у 1844 р., чартистський революційний рух в Англії у 1830-1840 рр.

Соціальні конфлікти та потрясіння цього періоду викликали у свідомості робітників та значної кількості інтелігенції багато соціально-філософських запитань: чи може бути суспільство справедливим, без експлуатації людини людиною і як цього досягти; які перспективи розвитку суспільства і що є його метою; як можна використати знання про навколишню дійсність на користь усім людям та ін. Марксизм в цілому і його філософія, зокрема, виникли як спроба дати відповідь на ці питання у вигляді системи ідей, принципів і теорій.

Велику роль у формуванні марксистського філософського бачення світу відіграв бурхливий розвиток природознавства. Особливе місце тут належало трьом великим науковим відкриттям першої половини ХІХ ст., які давали можливість зробити ряд важливих філософських висновків, сприяли утвердженню матеріалістичного світобачення, діалектичного способу мислення.

1. На початку 40-х років ХІХ ст. німецький природознавець Ю.Майєр відкрив закон збереження і перетворення енергії. Відкриття цього закону стало науковою основою для філософських висновків про нестворюваність і незнищуваність матерії та руху, єдність різноманітних форм руху, їх взаємодію і взаємоперехід.

2. У 1838-1839 рр. німецькими біологами Т.Шванном і М.Шлейденом була створена клітинна теорія живої речовини. Ця теорія дозволила зробити філософський висновок про єдність усіх живих організмів і про те, що основою цієї єдності є клітина.

3. На початку 40-х років ХІХ ст. англійський дослідник природи Ч.Дарвін робить висновок про еволюційний розвиток живої природи. Дещо пізніше (1859 р.) в праці “Походження видів шляхом природного відбору або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя” він формулює основні положення еволюційної теорії, із якої випливало, що виникнення людини на Землі є результат і вершина еволюції. І хоч ця теорія не була сприйнята стопроцентово всіма вченими і піддається всебічній критиці до наших днів, вона надала можливість належної аргументації ідеї безперервності еволюції органічного світу, закономірності виникнення людини як найвищого прояву природи.

Марксизм, як досить-таки цілісне суспільно-політичне і економічне вчення, виник не на голому місці. Розробляючи його Маркс і Енгельс опирались на досягнення не тільки природничих, а перш за все суспільних наук. Теоретичними джерелами марксизму в цілому були німецька класична філософія (Г.Гегель, Л.Фейербах), англійська класична політична економія (А.Сміт, Д.Рікардо) і французький утопічний соціалізм (Сен-Симон, Фур’є, Оуен).

Розробка усіх трьох складових частин марксизму (філософії, політекономії і так званого наукового соціалізму (пізніше – комунізму) була підпорядкована єдиній глобальній меті: обгрунтуванню права робітничого класу (це зображалось як історична необхідність) насильницьким шляхом змінити існуючий суспільний лад і у всесвітньому масштабі побудувати нове справедливе суспільство – комунізм.

Потрібно глибоко розуміти, що виникнення марксизму неможливо пояснити тільки його ідейно-теоретичними передумовами (хоч вони, безумовно, і ми про це сказали, були). На перше місце слід поставити абсолютно об’єктивні, соціально-історичні причини і умови (про що ми сказали вище), які зробили можливою і необхідною філософію, яка на самому початку свого становлення відкрито заявила про свою мету і завдання: не тільки пояснити, але і змінити світ. У свідомих “Тезах про Фейербаха” Маркс писав: “Філософи лише по-різному пояснювали світ, а справа полягає в тому, щоб змінити його”. Себе марксизм розглядав в якості духовної зброї таких змін.

Звичайно, і до Маркса багато мислителів висловлювали незадоволення існуючим порядком речей, закликали до його перетворення. Але в їх уявлені ці перетворення повинні були здійснюватись тими, хто для цього інтелектуально і духовно визрів, а це завжди була елітна меншість суспільства. Маркс звернувся не до “верхів”, а до “низів” суспільства: до трудящих мас, до самого бідного класу – пролетаріату. Пролетаріат може і повинен звільнити себе від капіталістичної експлуатації. Однак “наодинці” зробити це не може. Разом із ним від приватновласницького суспільства повинно звільнитися і все трудове людство. Обгрунтування для таких висновків Маркс знаходив в соціальній науці і філософії. Але, слід ще раз підкреслити, що теорія була лише відгуком на реальні гострі протиріччя в сучасному Марксовому суспільстві, які досягли вже відкритої, насильницької форми вираження в європейській революції 1848 р. Якраз із цією революцією і пов’язане виникнення марксизму (хоч перші, в тому числі і великі праці Маркса і Енгельса були написані ще в передреволюційні роки).

Слід віддати належне засновникам марксизму. Усі їхні теоретичні конструкції характеризуються глибиною, теоретичністю, логічністю побудови, ясністю та доступністю викладу. Наприклад основна теоретична праця Маркса “Капітал” взагалі вважалася взірцем наукового дослідження. Усе це поєднане благородною гуманною метою, яку ставить перед собою творець нового вчення – зробити щасливим усе людство. Ця ідея зробила марксизм дуже популярним; в тісні строки він розповсюдився у багатьох країнах, де знаходив все нових прихильників.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101  Наверх ↑

Кращі книги