Тема №4 Резюме

Узагальнення по темі

Епоха Нового часу – це була епоха формування та утвердження буржуазних суспільних відносин, перетворення окремого індивіда на автономну самодіяльну одиницю суспільного життя, становлення засад індустріального виробництва; це була також епоха панування механічного світобачення та мислення „здорового глузду”.

За умов бурхливого розвитку наукового пізнання найпершого значення набуває проблема пошуку істинного методу пізнання: у методології Нового часу на першому плані опинилися емпіризм та раціоналізм, які фактично окреслювали засади мислення „здорового глузду”. В онтологічних дослідженнях Нового часу провідне місце належало концепціям субстанції, які окреслились у вигляді монізму та плюралізму.

У філософських осмисленнях людини епоха Нового часу також постала суперечливою: з одного боку, тут панувало бачення людини в механістичному світі, але з іншого боку, виникає розуміння того, що людина постає відстороненою від того світу, де панують фізичні закони буття; в той же час епоха піднесла на новий рівень дослідження суспільних процесів та історії.

Література для самоосвіти : [7, 18, 28, 30, 33, 39, 40, 48, 50, 52, 72, 80, 89, 91, 92-98].