Тема 7. Сучасні тенденції розвитку міжнародного виробництва.

До недавнього часу існування міжнародних корпорацій, що оперують, було характерною рисою промислово розвитих країн, однак сьогодні процес їхнього функціонування охопив увесь світ. Нагромадивши істотну міць у межах національної економіки, корпорації намагаються активно відтворювати на міжнародному рівні придбану практику господарювання і керування. Причиною цього є природний процес розвитку і росту ведучих виробників, що наштовхується на обмеження розвитку у виді національних границь. Подолання цих обмежень відбувається у виді інтернаціоналізації, поширення діяльності на міжнародний рівень, де організується виробництво відповідно до своїх двоїстих правил економічного поводження.

Міжнародне виробництво дає корпораціям можливість переборювати обмеженість внутрішнього ринку окремих країн, домагатися підвищення розмірів підприємств і багатосерійності продукції, що випускається, до найбільш ефективного рівня, максимально використовувати вигоди міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва, ставити собі на службу людські і природні ресурси, науково-технічний потенціал інших країн. На рубежі III тисячоріччя міжнародне виробництво перетворюється в усі більш вагомий елемент світового господарства.

Найважливішим елементом господарства на рубежі тисячоріч стає так називане інтернаціональне виробництво, представлене міжнародними корпораціями, що оперують. Корпорації, що функціонують у міжнародному масштабі, не є зовсім новим явищем в економічному житті. Перші міжнародні фірми, що виникли на рубежі Х1Х-ХХ століть, з'явилися лише прообразом сучасних багатонаціональних корпорацій. Здобуваючи нові і втрачаючи деякі застарілі риси, вони виділились в інтернаціональні економічні утворення, що дають значні можливості розвитку виробництва.

Специфіка корпорацій цього типу полягає в тому, що за національні границі виносяться не тільки кінцева і початкова, але і центральна фаза обороту індивідуального капіталу - процес виробництва.

Сьогодні всі корпорації, що діють у масштабі світового економічного простору, позначаються терміном "міжнародні корпорації". Міжнародна корпорація є форма структурної організації великої корпорації, виробнича і торгова діяльність якої винесена за межі національних границь. Така організація виробництва дозволяє ефективно використовувати додаткові можливості одержання прибутку в порівнянні з виробництвом усередині країни Існують деякі розходження в трактуванні даного терміна. В економічній літературі прийнято розмежовувати міжнародні корпорації на транснаціональні і багатонаціональні. Транснаціональні корпорації по сфері діяльності, національні по капіталі і контролю. Багатонаціональної ж компанії як по своїй діяльності, так і по капіталі і контролю.

Термін транснаціональна корпорація запропонована в 1974р. на 57 сесії Економічної і Соціальної ради ООН. З тих пір це найменування компаній, що оперують, офіційно використовується в лексиконі міжнародних економічних організацій, у тому числі й ООН. Тоді ж, резолюціями 1908 і 1913 р. Економічна і Соціальна Рада ООН затвердив міжурядову комісію з транснаціональним корпораціям, що покликана координувати діяльність інших органів ООН у цій області, готувати рекомендації, організовувати форуми для представників ТНК, профспілок, споживачів. У допомогу Комісії з транснаціональних корпорацій при Економічній Соціальній Раді ООН заснований Інформаційний дослідницький центр ООН із проблем транснаціональних корпорацій (ЮНИРАК), що складає з урядових посадових осіб, представників ТНК і профспілок. У його задачу входить:

· спостереження за діяльністю транс - і багатонаціональних концернів;

· збір і поширення інформації;

· надання сприяння у врегулюванні конфліктів між урядами і концернами;

· вироблення кодексу поводження як ТНК, так і урядів у відношенні таких корпорацій.

Поняття "ТНК" містить у собі визначена кількісна розмаїтість. Оскільки термін "корпорація", відповідно до класифікації господарських одиниць, є будь-яке суспільство - від дрібного до гігантського, мабуть, що у світовому економічному полі хазяюють тисячі корпорацій, що мають один і більш чи філія дочірнє суспільство. Фахівцями з ТНК називається зразкова їхня загальна кількість у 53 тис. ТНК на середину 90-х років з 450 тис. їхніх закордонних філій . Це своєрідна економічно стабільна і динамічна господарська система, що зосередила понад 1/3 усі виробничі фонди планети, що робить понад 40 % загальпланетарного продукту, що здійснює понад половину зовнішньоторговельного обороту, більш 80 % торгівлі новітніми технологіями і контролююча понад 90 % вивозу капіталу .

У визначенні кількісних показників віднесення ТНК до найбільших компаній користаються, як правило, тими, котрі пропонують експерти Центра ООН по ТНК. Зараз, приміром, до найбільших ТНК відносять ті з них, річний обсяг продажів яких не нижче 2 млрд. доларів, а географія впровадження у світове господарство -не менш 20 країн.

Дотепер в економічній літературі існують різні точки зору з приводу поглядів на приналежність тієї чи іншої компанії до ТНК. З погляду Організації економічного співробітництва і розвитку транснаціональна корпорація - це група компаній приватної, державної чи змішаної форм власності, що знаходяться в різних країнах, при цьому одна чи більш з цих компаній можуть істотно впливати на діяльність інших, особливо в сфері обміну знаннями і ресурсами. По визначенню Конференції ООН по торгівлі і розвитку транснаціональна компанія - це підприємство, що поєднує , юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності в двох і більш країнах, проводить координуючу політику і впроваджує в життя загальну стратегію через один чи більш центри прийняття рішень.

З погляду Комісії з транснаціональних корпорацій ООН, ТНК - це компанія:

· яка включає одиниці не менш чим у 6 країнах, незалежно від їхньої юридичної форми і полючи діяльності;

· що оперує в рамках системи прийняття рішень,

· має оборот більш 1 млрд. дол;

· має частку закордонних активів у загальній вартості всіх активів компанії - 25-30 %;

· реалізуюча 1/5 -1/3 всього обсягу обороту за межами країни базування;

· у який окремі одиниці зв'язані за допомогою чи власності яким-небудь іншим образом так, що одна чи більш з них можуть мати значний вплив на діяльність керівництва і, зокрема, поділяти знання, ресурси і відповідальність з іншими.

Виходячи з цього можна сказати, що ТНК являє собою кероване з єдиного центра економічно цілісне утворення, що складається з юридично відособлених підприємств (філій, представництв), розміщених на території різних держав і здійснюючих свою діяльність відповідно до національного законодавства цих держав, однак відповідно до загальної стратегії, розроблювальної в єдиному центрі.

Корпорації, що функціонують за межами національних границь, як правило, добре організовані, внутрішньо взаємозалежні. Їхніми відмітними рисами є:

· планетарне бачення ринків і здійснення конкуренції у світовому масштабі;

· роздягнув світових ринків з деякими так же глобальними ТНК;

· координація дій своїх філій на основі нових інформаційних технологій, гнучка організація кожного окремого виробничого вузла, адаптивність структури корпорації, однакова організація бухгалтерського обліку й аудита;

· об'єднання своїх філій, заводів і спільних підприємств у єдину міжнародну мережу керування, що у свою чергу інтегрована з іншими мережами ТНК;

· здійснення економічного і політичного впливу на держави, у яких діють ТНК.

Система сполучених виробництв ТНК набудована тільки на перемогу в конкурентній боротьбі. У цьому їм надає значну підтримку національна держава.