Словник

Акредитив – зобов’язання банку видати за дорученням імпортера платежі експортеру в межах певної суми і терміну.

Акцепт – термін, який використовують в значені документу про обмін. Процес акцепту пов’язаний з підписанням відповідного документу на лицьовій стороні, що означає угоду того хто підписав з дорученням пред’явника. Той, хто підписав, зобов’язання платити певну суму пред’явнику, або по його дорученню. Після підписання, той хто підписав стає акцептором.

Антидемпінгове мито – тимчасовий збір у розмірі різниці між цінами продажі товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, вводиться імпортуючою країною з метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі демпінгу.

Антидемпінгове законодавство – національні і міжнародні правові норми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продаж товару на зовнішніх ринках по нижчих цінах як на внутрішніх ринках. Основи А. З. Зафіксовані в статті IV ГАТТ (Генерального договору з тарифів і торгівлі (1947 р.)) і міжнародному антидемпінговому проекті, прийнятому ГАТТу 1967 р.

Аукціони – форма світової торгівлі яка відбувається у певний час і у певному місці товарів, попередньо виставлених: хутро, шерсть, твори мистецтва, антикваріат, худоба, і т.д. Особливістю аукціону є обмеженість відповідності продавця за якість виставлених товарів.

Біржа – регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами (Фондова Біржа) або оптова торгівлі сировинними, продовольчими і іншими товарами (Товарна Біржа).

Боргове зобов’язання – облігації, інструменти грошового ринку, і фінансової політики, що підтверджують право кредитора на стягування боргу з боржника.

Валюта – це гроші, чеки, цінні папери, золото, срібло, банкноти і інші документи, які заміняють грошові номінали. Термін також використовується для виділення платежів в іноземних грошових знаках.

Валютні ресурси – коливання курсів (валютних курсів) породжують ризики при експортно-імпортних операціях. В умовах обезцінювання валют ці ризики стають значними для експортерів, особливо по довгострокових операціях, а також при передачі товарів у кредит.

Валовий Національний Продукт (ВНП) – сума вартості, вироблена в середині країни і чисто факторного доходу із-за кордону.

Валовий Внутрішній Продукт (ВВП) – додаткова вартість вироблена резидентами в середині країни.

Вексель – розповсюджена форма платіжного обов’язку в міжнародній торгівлі. Найбільш розповсюдженим є перевідний вексель, або тратта, яка представляє безумовну пропозицію однієї особи – трасату, виплатити у визначенні терміни певну грошову суму третій особі – ремітенту.

Валютне котування – визначення валютного курсу на сонові вибраних ринкових механізмів.

Валютний коридор – встановлені межі коливання валютного курсу, які держава зобов’язується підтримувати.

Валютний курс – ціна одиниці національної валюти виражена в одиниця іноземної валюти.

Валютний опціон – контракт, який дає право покупцю, але не зобов’язує його купувати, або продати певну кількість валюти або індекс валют по угодженій ціні до певної дати.

Валютне заміщення – використання іноземної валюти тільки як засіб обігу.

“Відплив інтелекту” – міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.

Всесвітня торговельна організація (ВТО) – законодавча та інституційна основа міжнародної торгової системи, механізм багатостороннього узгодження і регулювання політики країн-членів у галузі торгівлі товарами і послугами, врегулювання торгових суперечок і розробки стандартної зовнішньоторговельної організації.

Грошова теорія валютного курсу – курс національної валюти визначається відносним попитом і пропозицією грошей між двома країнами.

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт зростання грошової маси за рахунок багаторазового використання комерційними банками одних і тих самих грошей.

m = M1 / M0

де - M0 грошова маса, яка входить до поняття грошової бази (високоефективні гроші).

- M1 вузькі гроші.

Девальвація валюти – законодавче зниження курсу валюти, або центрального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

Дефіцит бюджету – частина витрат і недоданих кредитів, які переважають надходження в бюджет від податків і які покриваються урядових кредитів за рахунок отримання займів, або скорочення резервів.

Доларизація – використання іноземної валюти, як засобу обігу, одиниці розрахунків і засобу заощадження.

Демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за зниженими цінами.

Державні закупки – прихований метод торгової політики, який вимагає від державних органів і підприємств купувати певні товари тільки у національних фірмах, навіть незважаючи на те, що ці товари можуть бути дорожчі імпортних.

Дочірні компанії – підприємства, в яких інвестор нерезидент володіє більш ніж 50 % акцій, або голосів.

Європейська валютна система – до 1999 р. створена країнами членами ЄС зона скоординованого плавання по відношенню до долара США курсів національних валют з метою забезпечення їх більшої стабільності. У 1999 році 11 країн членів ЄС запропонували спільну валюту Евро.

Золотодевізний стандарт – міжнародна валютна система заснована на офіційно встановлених паритетах валюти до долара США який, в свою чергу, був конвертований в золото по фіксованому курсу.

Золотий стандарт – міжнародна валютна система заснована на офіційно закріпленому країнами валюти з обов’язком центральних банків купувати і продавати національну валюту в обмін на золото.

Імміграція – в’їзд працездатного населення в певну країну з-за її меж.

Імпортне мито – вид непрямого податку, який стягують з товарів ввезених із-за кордону і використовують для регулювання об’єму і структури імпорту.

Інвестиції:

Портфельні – вкладання капіталу в іноземні цінні папери, які не надають інвестору права реального контролю об’єкта інвестування.

Прямі – вкладання капіталу з метою отримання довгострокового економічного інтересу в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом розміщення капіталу.

Інжиніринг – надання технологічних знань необхідних для придбання монтажу і використання куплених, або орендованих машин і обладнання.

Іноземна валюта – платіжний засіб інших країн, який законно, або незаконно використовується на території даної країни.

Квота – кількісний нетарифний захід обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в операціях з реальними і фінансовими активами.

Комерційний кредит – вимоги і зобов’язання, які виникли в результаті надання поставником кредиту покупцю товарів і послуг, або попередньої оплати покупцям, ще не отриманих товарів і послуг.

Конвертованість валюти – здатність резидентів і нерезидентів вільно, без всяких обмежень, обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в операціях з реальними і фінансовими активами.

Кліринг – форма безготівкового розрахунку між банками країн, здійснюється шляхом заліку взаємних вимог і зобов’язань; угода між центральними банками декількох держав про взаємне зарахування зустрічних вимог і боргів, які виникають у зовнішній торгівлі.

Кредит – фінансові активи, які виникають внаслідок прямого позичання коштів кредитором позичальнику, в результаті чого кредитор або позичальник не отримує жодного письмового гарантійного зобов’язання, або отримує борговий цінний папір.

Копірайт – ексклюзивне право автора літературного, аудіо або відео твору на показ і використання своєї роботи.

Лізинг – довгострокова оренда машин та обладнань на світовому ринку послуг.

Ліцензія – дозвіл, який видає власник технічної (ліцензіар), захищеної або незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології протягом певного часу і аз певну плату.

Ліцензійні платежі – винагорода ліцензіару, яку виплачує ліцензіат за використання предмета угоди.

Ліцензійні угоди – міжнародна торгова угода за якою власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання в певних межах своїх прав на технологію.

Міжнародна валютно-фінансова система – закріплена міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно, або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

Міжнародна передача технологій – міждержавне переміщення науково-технічних досягнень на комерційній, або безоплатній основі.

Міграція робочої сили – переселення працездатного населення одних держав в інші на термін більше року, яке викликане причинами економічного, або неекономічного характеру.

Митний союз – інтеграція угрупування країн, яке передбачає узгодження скасування групою країн національних митних тарифів та введення загального митного тарифу і єдиної системи нетарифного регулювання торгівлі щодо третіх країн.

Міжнародна корпорація:

Багатонаціональна (БНК) – головна компанія належить капіталу двох і більше країн, а філії знаходяться в різних країнах. Транснаціональна (ТНК) – головна компанія належить капіталу однієї країни, а філії розташовані у багатьох країнах світу.

Міжнародна кооперація праці – це зумовлений міжнародний поділ праці сталий обмін між країнами продуктами, які виробляються ними з найвищою економічною ефективністю. Коопераційні зв’язки виявляються на всесвітньому, міжгалузевому, або внутрішньогалузевому ринках.

Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка становить сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу.

Міжнародний поділ праці(МПП) – це вищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, який передбачає сталу концентрацію виробництва певної продукції в окремих країнах.

Міжнародний поділ факторів виробництва (МПФВ) – історично-зумовлене зосередження окремих факторів виробництва у різних країнах, яке є передумовою виробництва ними певних товарів з більш високою ефективністю ніж в інших країнах.

“Ноу-хау” – надання технічного досвіду і секретів виробництва, що поєднує відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечить певні переваги.

Нетарифні обмеження – регулювання внутрішньої торгівлі з допомогою кількісних (квотування, ліцензування, “добровільні обмеження”) прихованих (державні закупки, вимоги про зміст місцевих компонентів, технічні бар’єри податкиі збори) або фінансові (субсидії, кредитування, демпінг) інструментів.

Номінальний валютний курс – курс між двома валютами, ціна одиниці національної валюти, виражена в одиницях іноземної валюти.

Нерезиденти – всі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території іноземної держави, навіть якщо вони є філіями інституційних одиниць даної країни.

Патент – свідоцтво, яке видається компетентним урядовим органам винахіднику і яке засвідчує його монопольне право та використання цього винаходу.

Патентна угода – міжнародна торгова угода, за якою власник патенту поступається своїми правами на використання винаходу покупцеві патенту.

Патентний платіж – зафіксований в угоді разовий платіж, не пов’язаний з часом фактичного використання ліцензій: розмір платежу встановлюється заздалегідь на підставі експортних оцінок.

Платіжний баланс – статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції певної країни за певний проміжок часу.

Продажа державних цінних паперів – фінансування дефіциту бюджету за рахунок займів у приватного – банківського і небанківського сектору.

Ревальвація валюти – законодавче підвищення курсу валюти, або центрального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

Резервна валюта – валюта(и), в якій (их) країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, які вона використовує для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу.

Резиденти – всі інституційні одиниці, які постійно знаходяться на території певної країни незалежно від їх громадянства, або належності капіталу.

Роялті – періодичні відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, які залежать від прибутку, що отримується від комерційного використання ліцензії.

Ринок міжнародний – це чистина національних ринків, яка безпосередньо зв’язана із закордонними ринками.

Ринок національний – це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців.

Ринок світовий – сфера сталих товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на МПП та інших факторах виробництва.

Сальдо бюджету – різниця між сумою надходжень до бюджету і загальною сумою його витрат.

Світове господарство – це сукупність національних економік країн світу, поєднаних між собою мобільними факторами виробництва.

Спільний ринок – інтеграційне угрупування країн, в якому країни домовляються про свободу пересування не тільки товарів і послуг, а й факторів виробництва.

Спеціальні права запозичення (СДР) – випускається МВФ штучний резервний актив, який розподіляється між країнами-членами у співвідношенні з їх квотами і який може бути використаний для придбання іноземної валюти, надання займів і здійснення платежів.

Тарифні обмеження – інструмент регулювання, зовнішньої торгівлі з допомогою мита і митних квот.

Товар – це предмет, який задовольняє будь-яку суспільну потребу і вироблений для обміну, тобто, який має цінність, що встановлюється в процесі його обміну на інші товари.

Трансферти:

Капітальні – трансферти, що поєднують передачу прав власності на основний капітал, пов’язаний з придбанням, або використанням основного капіталу чи передбачають анулювання боргу кредиторам;

Поточні – трансферти, які не означають передачі права власності на основний капітал, непов’язані з придбанням або використанням основного капіталу і не передбачають анулювання боргу кредиторам.

Товарна марка – символ певної організації, який використовується для індивідуалізації виробника товару і не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника.

Трансфертні ціни – ціни, які відрізняються від ринкових; ціни внурішньокорпораційної торгівлі між підрозділами, які знаходяться в різних країнах; використовуються для переказу прибутку і зменшення податків.

Фактори виробництва – ресурси, які необхідно затратити для виробництва товару.

Ф’ючерси – стандартизовані форвардні контракти на валюту, торгівля якими відбувається на біржах.

Фіксований валютний курс – офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в одну, або іншу сторону небільше як на 2,25%.

Форвардний курс – узгоджений курс, по якому обмінюються валюти у певний момент у майбутньому, більше ніж через три дні після досягнення угоди про курс.

Франчайзінг – ліцензійна форма передачі материнською фірмою дочірній, торогової марки, або марки фірми, як дозволу на самостійний випуск, або реалізацію продукції.

Хеджування – компенсаційні дії, які вчиняє покупець або продавець на валютному ринку, щоб забезпечити свій дохід у майбутньому від зміни валютного курсу.

Цінні папери:

Акціонерні – грошовий документ, який обертається на ринку і засвідчує майнове право власника, щодо особи, яка випустила цей документ.

Боргові – грошовий документ, який обертається на ринку і засвідчує відносини позики власника документа щодо особи, яка випустила цей документ.