Тема 2. Міжнародний поділ праці та його форми.

У світі не існує жодної самодостатньої країни. найрозвиненіші такі завдання вирішуються за допомогою міжнародного співробітництва, яке базується на міжнародному поділі праці (МПП).

МПП – це найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами, основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною продукцією визначеної кількості та якості.

У країнах, які широко використовують можливість брати участь в МПП, як правило, вищі темпи економічного розвитку. прикладом і навпаки, в країнах, які не зуміли зайняти своє місце у МПП, — нижчі темпи розвитку або навіть спостерігається згортання виробництва.

Серед чинників розвитку МПП треба відзначити:

• природно-географічні умови;

• технічний прогрес;

• соціально-економічні умови.

Раніше головну роль відігравали природно-географічні умови: клімат, природні ресурси, розміри території, чисельність населення, економіко-географічне розташування. Довгий час різниця в розподілі природних багатств була основною причиною МПП.

Переваги нової модель економічного розвитку набула таких характерних рис:

• почав переважати інтенсивний тип економічного зростання;

• з'явилися нові галузі промисловості та швидко модернізувалися діючі;

• скоротився виробничий цикл;

• розширилася сфера послуг (особливо банківських і страхових). соціально-економічні

• досягнутий рівень економічного і науково-технічного розвитку;

• механізм організації національного виробництва;

• механізм організації зовнішньоекономічних відносин.

вирівнявся

Розвиток МПП обумовлює необхідність підвищення продуктивності праці і зниження витрат виробництва. забезпечує

Важливою передумовою розвитку МПП є міжнародний поділ інших факторів виробництва — землі, капіталу, технології. виробництва земля, праця, капітал, технологія є однаково важливими факторами для виробництва будь-якого товару.

Світовий МПП пройшов шлях від двосторонніх відносин між країнами (XVI — середина XVIII ст.) до тісних міждержавних зв'язків уже в кінці XIX — на початку XX ст. У цей час поряд із суто торговими міждержавними зв'язками закріпилися міждержавні виробничі зв'язки.

Безперервно розвиваючись, МПП набув певних тенденцій та особ­ливостей.

До них належать такі:

1. розвиваються на розвинуті країни припадає близько 25 % населення і 80 % сукупного національного продукту. Країни, що розвиваються, у світовому господарстві є, в основному, постачальниками сировини і споживачами готової продукції. Але останнім часом встановлюється нова галузева спрямованість країн, що розвиваються.

2. спеціалізації

3. продовжуються це викликає необхідність частої перебудови в системі МПП.

4. табору відбувається переорієнтація їхніх економік та залучення їх до участі у МПП на іншій основі.

5. промислового

6. господарської відзначається тенденція до об'єднання зусиль провідних країн для колективного регулювання та зменшення наслідків економічних та валютних потрясінь. організацій

7. На МПП періодично впливають структурні кризи, дисбаланси в міжнародній торгівлі. Так, енергетична криза 70-х років викликала необхідність переходу на енергоощадні типи виробництв, що привело до змін в структурі й навіть географічному розподілі світової торгівлі, а також в експортній спеціалізації багатьох країн.

8. Зростає об'єктивна необхідність в докорінній перебудові МПП та МЕВ в цілому. Вони не можуть розвиватись стихійно, тому що це може призвести до непередбачених наслідків.

 В 70—80-ті роки на перший план вийшла внутрішньогалузева спеціалізація, яка основана на поділі виробничих програм у межах однієї й тієї ж галузі.

Основними формами прояву МЕВ є предметна, по детальна (по-вузлова) та технологічна (по стадійна) спеціалізації.

З розвитком МПП в МСВ виникли такі поняття, як "міжнародно-спеціалізована галузь" та "міжнародно-спеціалізована продукція". Перша з них характеризує ті галузі, які беруть найактивнішу участь в МПП. Для них характерна висока частка продукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.

Другим елементом у МПП є міжнародне виробниче кооперу­вання, тобто об'єднання зусиль виробників декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку проявляються кооперування :

1) здійснення спільних програм;

2) договірна спеціалізація;

3) створення спільних підприємств.

Підрядне виробництва суть її полягає у розмежуванні виробничих програм і закріпленні за кожним учасником певного асортименту кінцевої продукції:

а) виробничо-технічне співробітництво (розроблення й погодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, якості продукції, виконання будівельно-монтажних робіт; передача ліцензій та прав власності; удосконалення управління виробництвом тощо);

б) співробітництво у сфері реалізації кооперованої продукції;

Існує класифікація міжнародного кооперування залежно від його основних ознак.

Характерні види кооперування, які розрізняють у світовому господарстві:

• за видами — економічне, науково-технічне, у сфері збуту тощо;

• за стадіями — перед виробниче, виробниче, комерційне;

• за структурою зв'язків — внутрішнє і між фірмове, внутріш­ньо- і міжгалузеве, горизонтальне, вертикальне, змішане;

• за кількістю суб'єктів — дво- і багатостороннє;

• за кількістю об'єктів — дво- і багатопредметне.

 

Ознаки

- попередній розгляд та затвердження взаємодіючими сторонами в договірному порядку умов співпраці; - всебічна координація господарської діяльності підприємств партнерів; - розподіл між партнерами завдань і рамках узгодженої програми і розподіл між ними виробничої спеціалізації відповідно до договірних умов; - безпосередній зв’язок партнерами поставок товарів з реалізацією виробничих програм в рамках кооперації

 

Мал. 5. Основнi ознаки мiжнародного кооперування.

Міжнародне кооперування праці повністю базується на МПП і самостійно існувати не може, тоді як МПП не обов'язково вимагає для свого існування і розвитку міжнародного кооперування праці.

У складі колишнього Радянського Союзу економіка України роз­вивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці, міждер­жавні господарські зв'язки були відсутні майже повністю. У цього явища були такі причини:

а) ідеологічні особливості радянської економіки;

б) обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість розвитку прогресивних форм зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита неринкова економіка;

в) багаті природні ресурси союзних республік і загальносоюзний поділ праці;

г) політична ізоляція Радянського Союзу;

Сьогодні склалися об'єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

• значна зміна системи економічних відносин;

• прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньо­економічні зв'язки та зовнішньоекономічну діяльність;

• прискорення світового науково-технічного прогресу;

• необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства:

демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;

• структурна перебудова галузей народного господарства;

• визнання України та входження її в міжнародні організації.