Тема 1. Міжнародні економічні відносини і сучасний економічний розвиток.

Коріння сучасних міжнародних економічних відносин сягають у глибоку давнину, міжнародними об'єктами обміну були, як правило, надлишки окремих товарів та знаряддя виробництва.

Міжнародна торгівля як торгівля між країнами виникла в епоху рабовласницького ладу. Для обміну призначалися переважно предме­ти розкоші та окремі види сировини.

 У відносини торгівлі були залучені практично всі країни світу. Виник світовий ринок, а з переходом в кінці XIX ст. до монополістичного капіталізму утворилася світова система господарства, між ними зав'язалась гостра боротьба за ринки збуту, джерела сировини, галузі вкладання капіталу. Результатом цієї боротьби став економічний поділ світу.

Могутній монополістичний капітал економічно розвинутих країн, проникаючи на територію менш розвинутих країн, закріплювався там, забезпечуючи собі й політико-адміністративне панування, все більше беручи участь у їх політичному житті, колоній почався специфічний колоніальний міжнародний поділ праці, особливістю якого є нав'язування колоніям тієї спеціалізації, яка вигідна капіталу монополій.Руйнування колоніальної системи світового господарства почалося після Першої світової війни і закінчилося в 60-х рр. XX ст. її крахом.

У другій половині XX ст. міжнародні економічні відносини у світом вому господарстві набули надзвичайного значення. Цьому сприяло розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, окремими фірмами та організаціями. регіональними основою їх є ринкові систе­ми і механізми.

Міжнародні економічні відносини проявляються на різних рівнях економіки — на макрорівні, макрорівні, наднаціональному рівні.

У світовому господарстві розвиваються такі найважливіші форми міжнародних економічних відносин:

1) міжнародна торгівля;

2) міжнародна міграція капіталу;

3) міжнародна міграція робочої сили;

4) міжнародна передача технології;

5) міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини;

6) міжнародна економічна інтеграція. Усі форми міжнародних економічних відносин взаємопов'язані й взаємозалежні. Для них на сучасному етапі характерне:

1) інтенсифікація міграції капіталу в різних формах;

2) зростання масштабів міграції робочої сили;

3) прискорення й розширення інтеграції економік країн і регіонів;

4) швидкий обмін науково-технічними знаннями;

5) розвиток сфери послуг;

6) об'єднання зусиль у вирішенні глобальних економічних проблем.

 

Наведені вище характерні особливості різних форм міжнародних економічних відносин є узагальненими.

Як уже зазначалось, усі форми МЕВ взаємозв'язані й взаємозалежні. Метою їх є не лише вирішення проблем окремих країн, а й проблем, які впливають на розвиток всього світового господарства є – глобальні.

До найголовніших з них належать такі проблеми:

демографічна;

продовольча;

екологічна;

загроза ядерної війни.

Демографічна проблема викликана швидким збільшенням кількості населення Землі. Так, якщо у 1950 р. населення планети становило 2,5 млрд чол., в 1991 р. — 5,3 млрд чол., то в 2000 р. його кількість перебільшила 6,1 млрд чол. населення на рівні приблизно 10 млрд. чол., причому частка населення Азії, Африки і Латинської Америки становитиме майже 95 % його чисельності. населення

Тісно пов'язана з першою друга проблема — продовольча. За даними 00Н, кількість тих, хто голодує, у світі в 1990 р. становила близько 550 млн чол., і може досягнути 600—650 млн чол. у 2000 р. Особливо важким є становище народів країн, що розвиваються. Власне на ці країни припадає майже 100 % загальної кількості тих, хто голодує.

Екологічна проблема породжена господарською діяльністю людей. Природа втрачає здатність до самовідновлення.

 Останніми роками у цьому питанні досягнемо значних зрушень соціалістичних з іншого боку, окремі країни (Індія, Пакистан, Іран) докладають значних зусиль для оволодіння ядерною зброєю. Гонка озброєнь гальмує зростання випуску продукції для потреб людей, негативно впливає на їхній добробут.

Слідом за екстенсивним періодом взаємодії держав продовжує розвиватись і інтенсивно. Це період прискореного розвитку в напрямку утворення глобальної економіки на товари, послуги, робоча сила, капітал, ідеї , інформація, знання вільно долають географічні кордони більше чим 200 самостійних держав, самоорганізація в них має особливу систему виробничих відносин і взаємозв'язків. Останні включають в себе модифікація на наступних рівнях: державному, політичному, економічному, технічному, демографічному, соціальному і географічному. Зміни безпрецедентно спонукають відкритості національних економік, їх взаємодії, переплетення і зближення.

Міжнародні економічні відносини – категорія комплексна. Яка охоплює усю сукупність економічних зв'язків: торгівельних, фінансово-кредитних, науково-технічних, виробничо-кооперативних, кадрових, організаційно-управлінських. Базуючись на принципах викладених і рекомендованих ООН міжнародні економічні відносини націлені на вирішення широкого кола постійно виникаючих проблем і питань з максимальною вигодою для суб'єктів економічних відносин і з мінімальними витратами з їх боку.

Перехід України до ринкової економіки відкритого типу утвердив економічні відносини в якості центральної сфери міжнародного співробітництва. Це передбачено особливе значення МЕВ , характер розгляду і необхідність їх дослідження як не теоретичного, так і практичному рівнях.