Методи опитування.

Опитування – це збір первинної інформації шляхом безпосередньої (бесіда, інтерв’ю) або опосередкованої (анкета) взаємодії дослідника з опитуваними (респондентами).

Опитування може бути:

- усним;

- письмовим.

Різновид усного опитування – метод бесіди – являє собою вільний діалог між дослідником і досліджуваним на певну тему.

Метод інтерв’ю – різновид бесіди. На відмінну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці, під час інтерв’ю дослідник ставить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує відповіді співбесідника.

Метод анкетування (різновид опитування) – це письмове опитування за допомогою попередньо складеного переліку запитань.

Метод тестів.

Тест – це стандартизований метод, що використовується для вимірювання якостей і здібностей особистості, тобто короткочасне для визначення рівня розвитку деяких особливостей особистості.

Види: тести успішності; тести визначення (загальних, спеціальних) здібностей; індивідуальні; групові; спеціальні; інтелектуальні; тести досягнень; особистісні тести; інтересів; мотивів; установок; цінностей; проективні, тощо

Найважливішими характеристиками тесту є:

- надійність – ступінь узгодженості результатів, одержуваних при багаторазовому застосуванні тестової методики;

- валідність – показник точності, з якою методика вимірює ту якість, для вимірювання якої вона призначена.

Метод педагогічного експерименту – науково поставлений дослід організації педагогічного процесу в точно враховуваних умовах.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту:

- констатуючий – вивчаються наявні педагогічні явища;

- перевірковий, уточнювальний – перевіряється гіпотеза, створена у процесі усвідомлення проблеми;

- творчий, перетворюючий, формуючий – конструюються нові педагогічні явища.

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт. Особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін, предмети виготовлені в навчальних майстернях, дають дослідникові об’єктивні дані, що характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок.

Шкільна документація (загальношкільний план роботи, плани роботи предметних комісій, класних керівників, протоколи засідань педагогічної ради та ін.) дає змогу скласти уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі загалом і на окремих її ділянках зокрема.

Метод рейтингу – оцінка окремих сторін діяльності компетентними суддями (експертами).

Метод узагальнення незалежних характеристик – узагальнення відомостей про учнів, отриманих за допомогою інших методів, зіставлення цих відомостей, їх осмислення.

Метод аналізу результатів діяльності учня – аналіз результатів різних видів діяльності учня (передусім успішності, виконання громадських доручень, участі в конкурсах та ін.), який допомагає скласти уявлення про нього за реальними справами.

Важливими у педагогічних дослідженнях є й наведені нижче математичні методи.

Метод реєстрування – виявлення певної якості в явищах даного класу і обрахування за наявністю або відсутністю її (н-д, кількості скоєних учнями негативних вчинків).

Метод ранжування – розміщення зафіксованих показників у певній послідовності (зменшення чи збільшення), визначення місця в цьому ряду об’єктів (н-д, складання списку учнів залежно від рівня успішності та ін.).

Метод моделювання – створення й дослідження моделей. Наукова модель – смислово представлена і матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження (н-д, моделює оптимізацію структури навчального процесу, управління навчально-виховним процесом тощо).

Теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, висновки) становлять особливу групу методів педагогічного дослідження.