3. Методи контролю навчання

Контроль за навчальною діяльністю може здійснюватися різними методами і в різних формах. У шкільній практиці застосовуються такі методи, як щоденне спостереження за навчальною діяльністю учнів, усна, письмова, графічна, практична перевірка і тести успішності. Організаційними формами контролю є індивідуальна і фронтальна перевірка під час навчання, індивідуальні і фронтальні заліки після вивчення певної теми чи розділу програми, перевідні і випускні екзамени.

Щоденне спостереження за навчальною діяльністю учнів дозволяє учителеві скласти уявлення про те, як поводять себе учні на уроках, як сприймають і осмислюють навчальний матеріал, в якій мірі виявляють уважність, самостійність і кмітливість, які їх пізнавальні інтереси і нахили, здібності. Результати таких спостережень не оцінюються і не фіксуються в офіційних документах, однак вони важливі для здійснення своєчасної корекції навчання, попередження неуспішності.

Усне опитування - один з найпоширеніших методів перевірки знань учнів (індивідуальне і фронтальне опитування, усні заліки, екзамени тощо). Сутність цього методу полягає в постановці перед учнями запитань за змістом вивченого матеріалу і оцінюванні якості і повноти їхніх відповідей.

Бесіда, виявляючи знання учня, одночасно допомагає розвивати його логічне мислення, уміння висловлювати свої думки. Її використання сприяє також повторенню, узагальненню і систематизації вивченого раніше матеріалу. Метод усного контролю можна використовувати для перевірки знань з будь-якого навчального предмета. Однак поряд з позитивними рисами йому властиві суттєві недоліки.

Перший полягає у значних витратах навчального часу, через що важко контролювати всіх (протягом уроку можна перевірити знання лише 3-6 учнів). Тому на уроках застосовуються різні модифікації цього методу: фронтальне, ущільнене опитування і поурочний бал.

Під час фронтального опитування учитель ставить перед учнями всього класу серію питань, які вимагають короткої відповіді. Це дозволяє охопити й активізувати всіх учнів, але дає поверхове уявлення про якість їхніх знань.

Ущільнене опитування полягає в тому, що вчитель викликає одного учня для усної відповіді, а 4-5 учням пропонує дати письмові відповіді на поставлені запитання.

Поурочний бал виставляється учням за знання, які вони демонструють протягом усього уроку. Це дозволяє підтримувати пізнавальну активність учнів протягом усього уроку.

Другий недолік полягає в тому, що на оцінку впливає чимало сторонніх факторів, знижуючи її об'єктивність: ефект контрасту (відповідь учня оцінюється у порівнянні з відповідями однокласників); попередня інформація про успішність учня (відмінникам оцінки часто завищуються, "трієчникам" - занижуються); темп відповіді (більш швидкий темп оцінюється вище).

Враховуючи це, усну перевірку слід використовувати продумано і в поєднанні з іншими методами.

Письмовий контроль знань і умінь здійснюється за допомогою письмових робіт (твори, перекази, диктанти, контрольні роботи з математики, реферати). Його можна застосовувати для перевірки знань з усіх навчальних предметів. Він дозволяє виявити уміння логічно, послідовно викладати матеріал, висловлювати свої думки на письмі. Особливо цінною рисою письмової перевірки є її економність у часі: перевіряються відразу знання всіх учнів класу.

Однак цей метод контролю успішності теж має свої недоліки.

Перший з них - недостатня об'єктивність письмових контрольних робіт. Загальновідомо, що різні вчителі часто за ту ж саму роботу ставлять різні оцінки. А оцінка, отримана за письмову роботу сьогодні, нерідко відрізняється від оцінки, поставленої за таку ж роботу наступного тижня.

На об'єктивність оцінювання письмової роботи впливає також середній рівень успішності учнів у класі. У різних класах вчителі застосовують різні критерії оцінювання, у зв'язку з чим оцінка письмової роботи залежить не стільки від фактичного рівня знань учня, скільки від його приналежності до того чи іншого класу.

Відомий вплив на оцінку сторонніх чинників, таких, як кількість написаного тексту, почерк, графічні й орфографічні помилки (навіть якщо оцінці підлягає лише зміст роботи), послідовність оцінювання робіт, стать учителя й учня, соціальне походження школяра, ставлення вчителя до учня.

Графічна перевірка використовується переважно вчителями малювання, креслення і математики. Вона має ряд переваг перед словесною (усною і письмовою) перевіркою: викликає інтерес в учнів; економить час (часто за допомогою нескладної схеми можна показати те, що потребує поширеного пояснення); виявляє вміння учнів узагальнювати, систематизувати, класифікувати вивчений матеріал, сприяє розвитку їх абстрактного мислення.

Форми графічної перевірки знань можуть бути різноманітні: складання таблиць, схематичне зображення різних механізмів, пристроїв, побудова діаграм, графіків, роботи з контурною картою тощо.

Наприклад, під час перевірки знань з біології можна використовувати такі види графічних робіт, як схематичне зображення будови клітини, листка, квітки, схеми перехресного запилення, будови різних рослин тощо.

На практиці графічна перевірка часто поєднується з усною і письмовою.

Метод практичного контролю дає можливість перевірити уміння учнів застосовувати набуті знання на практиці. Він може використовуватися у вивченні фізики, хімії, біології, географії, математики, інформатики, трудового навчання, фізкультури. Практичні завдання дозволяють перевірити уміння і навички учнів проводити певні дослідження, лабораторні досліди, здійснювати вимірювання за допомогою різних приладів, виконувати певні трудові операції, користуватися інструментами тощо.

Тести успішності. Тест успішності (тест досягнень) - це серія стандартизованих завдань, які дають можливість об'єктивно виміряти обсяг і рівень засвоєння учнями конкретних знань, умінь і навичок.

Дидактичні тести мають суттєві переваги над традиційними методами контролю успішності.

І. Вони дають можливість перевіряти засвоєння навчального матеріалу всіма учнями. При цьому застосовується однакова, заздалегідь розроблена шкала оцінок. Це значно підвищує об'єктивність і обґрунтованість оцінки порівняно з традиційними методами усного і письмового контролю. При створенні дидактичних тестів характер відповіді визначається в процесі підготовки тестового завдання. При підготовці звичайних письмових завдань учитель думає головним чином про формулювання питань і рідко задумується над тим, якими повинні бути відповіді на них.

2. Тести успішності потребують коротких відповідей, що дозволяє вчителю за порівняно короткий час перевірити значно більший обсяг знань, ніж це можна зробити за допомогою звичайних письмових або усних запитань.

3. Крім того, оскільки правильні відповіді відомі ще до проведення тесту, то такі зовнішні чинники, як почерк або граматичні помилки, не впливають на оцінку. Виключається в цьому випадку й упереджене ставлення до учня. Характер відповідей на перші завдання не впливає на ставлення вчителя до інших відповідей учня, оскільки відповіді однозначні і відомі заздалегідь. Те ж можна сказати й стосовно стандартів оцінки. Неузгодженість в оцінках, що ставляться різними вчителями, фактично зникає.

4. Тести дозволяють здійснювати регулярний і оперативний контроль за навчальною діяльністю, що спонукає учнів до систематичної підготовки з предмета.

5. Тести приваблюють учнів своєю незвичайністю і підвищують тим самим інтерес до навчання.

6. Нарешті, систематичне застосування тестів, з одного боку, дає можливість видозмінити підсумкові форми контролю, зробивши .в них основний акцент на уміння і навички, а також знання більш високого рівня, з іншого боку - наявність постійного рейтингу в кожного учня дозволяє підвищити об'єктивність підсумкового контролю, а в деяких випадках і зовсім відмовитися від нього.