4. Система перспективних ліній. Принцип «паралельної дії». Значення традицій.

Використання системи перспективних ліній. А.С.Макаренко великого значення надавав правильному вибору цілей колективної діяльності – перспектив, які здатні зацікавити, захопити дітей. Практичну мету, яка здатна захопити і згуртувати вихованців він називав перспективою. При цьому Макаренко виходив з положення про те, що "дійсним стимулом людського життя є завтрашня радість". У міру розвитку колективу прості цілі змінюються більш складними, глибокими і соціально значущими. Усвідомлена і сприйнята учнем перспективна ціль стає мобілізуючою силою, яка допомагає долати труднощі і перешкоди. В практиці виховної роботи А.С.Макаренко розрізняв три види перспектив:

- близька;

- середня;

- далека перспектива.

Близька перспектива висувається перед колективом, що знаходиться на будь-якій стадії розвитку. Вона обов’язково повинна спиратися на особисту зацікавленість вихованців, кожен учень повинен сприймати її як завтрашню радість, задоволення: провести цікаву гру, разом погуляти, відвідати цирк тощо. Середня перспектива – це проект колективної події, дещо віддаленої в часі: підготовка до спортивного змагання, шкільного свята, вечорниць. Далека перспектива – віддалена в часі, найбільш соціально значима мета, досягнення якої потребує чималих зусиль. Наприклад, успішно закінчити школу, обрати професію, продовжити навчання.

Головне в системі перспективних ліній – це безупинна зміна перспектив, постійне їхнє розширення, неприпустимість зупинки в житті колективу. Якщо життя в колективі стає нецікавим, з дня на день повторюється одне й те ж саме, немає захоплюючих справ, які формують спільні прагнення та інтереси, відсутня спільна організація діяльності, то колектив починає розпадатися. Колектив згуртовується і зміцнюється лише спільною, захоплюючою і складною метою, після досягнення якої виникає інша мета і т.д.

Принцип паралельної дії. Встановлено, що безпосередня взаємодія педагога на учня не завжди являється ефективною. Згуртуванню учнівського колективу сприяє обгрунтований А.С.Макаренком принцип паралельної дії – вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування.

П – педагог;

А – актив колективу.

Засобом згуртування учнівського колективу є й формування в ньому традицій, бо ніщо так не цементує його, як традиція. На всіх стадіях розвитку колективу виникають великі і малі традиції. Традиції – це такі форми колективного життя, які емоційно втілюють норми, звичаї, бажання вихованців, які передаються з покоління в покоління Великі традиції – це яскраві масові події, підготовка і проведення яких виховують почуття гідності за свій колектив, віру в його сили, повагу до суспільної думки (перший і останній дзвінки, випуск). Малі традиції менші за маштабом, але не менш важливі стосовно виховних дій свята, олімпіади, збори). Вони вчать підтримувати встановлений порядок, наповнюють життя колективу романтикою, цікавістю, забезпечують настуаність у розвитку колективу, стабілізують його структуру і прийняті норми поведінки.