3.2. Безумовне позитивне ставлення до особистості.

Цей принцип вимагає від учителя ставитися позитивно до всіх вихованців: слухняних і неслухняних, працьовитих і ледачкуватих, відмінників і відстаючих, вродливих і непривабливих, тактовних і безтактних. Для того, щоб пізніше вихователь міг змінити дитину, спочатку він повинен прийняти її такою, як вона є, з усіма її недоліками, тобто визнати її цінність як особистості, ставитись до неї з повагою і доброзичливістю, поважати її індивідуальність, своєрідність і неповторність. Без цього неможливий повноцінний психологічний контакт, а отже й ефективне виховання.