2. Види контролю навчання

На різних етапах навчального процесу застосовуються різні види контролю: попередній, поточний, тематичний і підсумковий.

Попередній контроль проводиться з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку навчального року, чверті. Він дозволяє виявити обсяг і рівень знань учнів з окремої теми, розділу, предмета в цілому. На основі отриманої інформації вчитель планує й організовує наступну навчальну діяльність.

Поточний контроль - систематичне спостереження вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці. Його головне призначення полягає в оперативному виявленні якості засвоєння учнями знань і умінь, визначенні ефективності навчальної діяльності на уроці. На основі поточного контролю здійснюється оперативне керівництво навчальним процесом.

З огляду на те, що повноцінне засвоєння знань і умінь не можна забезпечити протягом одного уроку, поточне оцінювання учнів на кожному уроці зараз вважається необов'язковим, хоча й може здійснюватися за бажанням учителя чи з урахуванням особливостей навчального предмета.

Обов'язковими видами контролю навчальних досягнень учнів є тематичний і підсумковий.

Тематичний контроль здійснюється після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу - теми або розділу Програми. Його мета -встановити. Наскільки успішно учні оволоділи системою знань і умінь з окремої теми, чи відповідає рівень їх засвоєння програмовим вимогам.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з кількістю занять, відведених для її засвоєння; кількістю і тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо атестація проводиться в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями; терміном і формою проведення тематичної атестації; умовами оцінювання.

Якщо темою передбачено виконання учнями практичних, лабораторних робіт та інших обов'язкових практичних завдань, то їх виконання є обов'язковою умовою для виставлення тематичної оцінки.

Тематична оцінка може виставлятися автоматично (за згодою учня) на підставі результатів опанування матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок (якщо вчитель здійснює поточне оцінювання), навчальної активності учня, а також після виконання ним відповідних підсумкових завдань з теми: письмова робота, залік тощо.

Щоб не допустити перевтоми учнів, терміни і кількість тематичних перевірок на семестр визначає заступник директора навчального закладу на підставі пропозицій учителів. Рекомендується, щоб при проведенні підсумкових тематичних оцінювань їх кількість упродовж тижня не перевищувала трьох.

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька проміжних тематичних перевірок. І навпаки, якщо на опанування тем передбачено одну-дві навчальні години, можна об'єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.

Підсумковий контроль проводиться після завершення тривалого періоду навчання: в кінці семестру, року або по закінченні ступеня освіти. Його мета - виявити досягнутий учнями рівень підготовленості з окремих предметів. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного контролю, а за рік - на основі семестрових оцінок.

Для стимулювання навчальної діяльності учнів учитель може, враховуючи результати роботи протягом семестру чи року, автоматично оцінити відповідним балом (якщо учні погоджуються з ним) їх навчальні досягнення. При цьому кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової або річної оцінки.