4. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Вимоги до оцінювання знань учнів

← К оглавлению

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115

Для ефективного контролю успішності учнів не досить лише виявити, що вони знають і вміють. Потрібно також правильно оцінити їхні знання і вміння. Оцінка складається з двох компонентів - числового балу, який фіксує результат перевірки знань, умінь та навичок школярів, і оцінного судження, що характеризує якість роботи учнів, їх ставлення до навчання, старанність. Обґрунтовуючи бал. вчитель аналізує виявлені знання за формою, змістом, обсягом. з погляду правильності та виразності мовлення. Важливе значення мають вказівки про прогалини та помилки в знаннях учнів і рекомендації щодо їх виправлення.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

• характеристики відповіді: правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість;

• якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;

• сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

• рівень володіння розумовими операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням тощо;

• розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, перевіряти їх);

• самостійність оцінних суджень.

На основі цих показників виділяються чотири рівні навчальних досягнень, кожному з яких відповідає своя шкала оцінок у балах (див. табл. 2).

Початковий рівень: відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Середній рівень: учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Достатній рівень: учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.

Високий рівень: знання є глибокими, міцними, узагальненими, системними, Учень уміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, може самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Таблиця 1

досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
	1	Учень може розрізняти об'єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.
І. Початковий	2	Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку.
І. Початковий	3	Учень відтворює менш як половину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
11. Середній	4	Учень з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію.
	5	Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.
	6	Учень виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. 3 допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.
III. Достатній	7	Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії.
	8	Знання учня є достатньо повними, він застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, хоч і з деякими неточностями.
	9	Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації.
IV. Високий	10	Учень має глибокі і міцні знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки. При цьому він може припускатися незначних огріхів в аргументації думки тощо.
	11	Учень на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її. ставити і розв'язувати проблеми.
	12	Учень має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Вимоги до оцінювання знань учнів:

1. Об'єктивність оцінювання. Оцінка має характеризувати обсяг і якість знань та вмінь учнів незалежно від методів і засобів контролю, особистих якостей учителя. На оцінювання знань не повинні впливати симпатії і антипатії вчителя, особливості поведінки і здоров'я учнів. Необхідно дотримуватись єдиних норм і критеріїв оцінювання. Бути об'єктивним означає однаково доброзичливо ставитися до всіх учнів, ставити до них єдині вимоги.

2. Необхідно формувати в учнів уміння самостійно контролювати, оцінювати і коригувати свою навчальну діяльність. Виховувати в них звичку і потребу в самоконтролі і самооцінці.

3. Перевірка і оцінювання знань учнів повинні бути систематичними, регулярними. Це дозволяє оперативно вносити корективи в навчальний процес, організовує та дисциплінує учнів, спонукає їх до постійної роботи. Дослідження свідчать, що зворотний зв'язок щодо успішності засвоєння конкретних знань і умінь посилює мотивацію уміння і підвищує успішність.

4. Виставлення оцінки слід супроводжувати її обґрунтуванням (коментуванням). Необхідно вказувати на позитивні сторони відповідей і допущені помилки, неточності. Обгрунтування оцінки вимагає аналізу способів діяльності учня, його ставлення до навчання, міри старанності, повноти та правильності знань. Необхідно пояснити учневі, як можна виправити допущені помилки, ліквідувати прогалини у знаннях. Оцінні судження вчителя дають змогу учням зрозуміти його вимоги і критерії оцінювання.

5. Перевірка і оцінювання навчальних досягнень учнів повинні бути всеосяжними, тобто перевіряти засвоєння учнями всіх визначених програмою знань, умінь і навичок.

6. Оцінювання навчальних досягнень повинно охоплювати всіх учнів.

7. Здійснювати індивідуальний підхід під час оцінювання успішності учнів. Це вимагає створення таких дидактичних умов, за яких знімається психологічне напруження, тривога учнів і вчитель може об'єктивно виявити й оцінити досягнення кожного з них: під час опитування не підганяти учнів, давати час на обміркування, створювати атмосферу доброзичливості, дозволяти користуватися планом відповіді або опорним конспектом. Індивідуалізація контролю має забезпечити умови для того, щоб кожен учень відчув радість успіху в учінні.

8. Необхідно використовувати різноманітні форми і методи контролю.

Література для самоосвіти:

- основна: /1,6,9/

- допоміжна: /3,9,17,18,21,22,23,31/