2. Категорії дидактики.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115
Основними категоріями дидактики є: навчання, освіта, викладання, учіння, знання, уміння, навички, закономірності, принципи, форми, методи навчання.
Навчання – процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Учитель може навчати учнів безпосередньо або опосередковано – через систему завдань.
Освіта – процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил (мислення, уяви, пам’яті тощо) та результат цього процесу – досягнення певного рівня освіченості.
Викладання – організація та управління вчителем пізнавальної діяльності учнів, в результаті чого відбувається розвиток і виховання школярів.
Полягає у формулюванні перед учнями пізнавального завдання, повідомлення нових знань, управління їх засвоєнням, закріпленням та використанням, у перевірці якості знань, умінь, навичок.
Учіння – власна навчальна діяльність учня, тобто цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками. У широкому значенні – оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.
Знання – факти, відомості, наукові теорії, закони, поняття, системно закріплені у свідомості людини.
Характерними особливостями повноцінних знань учнів є:
· повнота знань – кількість передбачених програмою знань про об’єкт вивчення;
· глибина знань – кількість усвідомлених істотних зв’язків певного знання з іншими, що до нього належать;
· оперативність знань – готовність і вміння учня застосовувати їх у конкретних ситуаціях;
· гнучкість знань – швидкість знаходження варіативних способів застосування їх за зміни ситуації;
· конкретність та узагальненість знань – розуміння конкретних виявів узагальненого знання, здатність підводити конкретні знання до узагальнень;
· системність знань – сукупність знань, яка за своєю структурою відповідає структурі наукової теорії;
· усвідомлення знань – розуміння зв’язку між ними через уміння їх застосовувати.
Уміння – здатність свідомо діяти на основі засвоєних знань. Передбачають використання набутих знань.
Навички – автоматизовані, звичні, безпомилковиконувані дії (доведені до автоматизму уміння).
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 Наверх ↑