4. Етапи і методи науково-педагогічного дослідження.

В перекладі з грец. слово метод буквально: “шлях до чого-небуть”, в самому загальному значенні – спосіб досягнення мети, він є умовою і засобом отримання нових знань.

Найчастіше в педагогічних дослідженнях використовують розкриті нижче методи:

Метод педагогічного спостереження – спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах.

Для того, щоб достатньо кваліфіковано вести спостереження, необхідно:

- вміти чітко і однозначно сформулювати запитання, на яке дослідник хоче отримати відповідь;

- плановість у спостереженні;

- здатність розкласти процес сприйняття на етапи;

- вміння зіставляти факти і робити висновки не привносячи додаткової інформації і не підмінюючи фактів їх оціночною характеристикою.

Спостереження ( наукове) характеризується такими ознаками:

- ціленаправленість;

- аналітичний характер;

- комплексність;

- систематичність;

Спостереження може бути:

- пряме;

- опосередковане;

- відкрите;

- закрите;

- самоспостереження.

Недоліки методу спостереження:

1) необхідна ситуація може довго не виникати або виникати за відсутності дослідника, тому необхідне терпіння і наявність часу;

2) окремі ситуації і психологічні фактори (мотиви, поведінка, глибинні характеристики стосунків) практично недоступні для безпосереднього спостереження;

3) однак основні труднощі в застосуванні спостереження пов’язані з впливом дослідника на діяльність об’єктів дослідження, а також необхідністю збереження об’єктивності під час спостереження;

4) не менш важливе значення має і суб’єктивний фактор: досвід, інтереси, нахили, почуття, звички самого дослідника. Все це визначає глибину та вибірковість спостереження.