3. Естетичне виховання
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115
Естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка школярів.
Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.
Естетичні почуття – особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.
Естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.
Естетичний ідеал – уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється.
Естетика поведінки – риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування злюдьми).
В естетичному вихованні школярів використовують різні джерела: а) твори образотворчого мистецтва; б) музику; в) художню літературу; г) театр, кіно, телебачення, естраду, цирк; д) поведінку і діяльність школярів; е) природу; є) факти, події суспільного життя; ж) оформлення побуту.
Завдання естетичного виховання полягає в розвитку у школярів здатності до повноцінного сприйняття, переживання і розуміння прекрасного в мистецтві і житті. Це передбачає формування системи художніх уявлень, почуттів і переконань, естетичного смаку, потягу до прекрасного. Одночасно у школярів виховується прагнення й уміння вносити елементи естетики у життя, відрізняти прекрасне від потворного, низького, а також готовність до посильного прояву себе в мистецтві.
Засоби виховання естетичної культури. Естетичне освоєння діяльності людиною не обмежуються однією лише діяльністю в сфері мистецтва: воно присутнє в будь-якій творчій діяльності.
Чимало естетичних вражень містить навчальна діяльність. Виняткову роль в естетичному вихованні школярів відіграють предмети естетичного циклу (малювання, співи, музика). На уроках з цих предметів учні не лише здобувають певні теоретичні знання з конкретних видів мистецтва, а й набувають відповідних практичних умінь і навичок, розвивають свої мистецькі здібності. Вагомим доповненням до цього циклу є уроки української мови, української та світової літератури, уроки природничо-математичних дисциплін. Певне виховне значення має як естетика праці учнів і продуктів праці, так і вміння та навички, набуті в процесі праці, що дають змогу особистості творчо виявити себе. Гармонія фізичних рухів породжує духовну красу, що виявляється у ритмі, спритності, чіткості, радості самоствердження. На уроках фізичного виховання учні вчаться красиво і правильно триматися і ходити. Є своя естетика у щирих, здорових, гуманних взаєминах між учнями і вчителями, між старшими і молодшими школярами.
Як джерело прекрасного природа дає багатющий матеріал для розвитку естетичних почуттів, спостережливості, уяви.
Естетичні можливості людини з найбільшою повнотою виявляється в мистецтві. Навчальний план загальноосвітньої школи включає дисципліни художнього циклу: літературу, музику, образотворче мистецтво.
Один із спеціальних засобів виховання літературного смаку й естетичної чутливості – читання. На уроках рідної мови учні вчаться сприймати літературу як мистецтво слова, відтворювати образи художнього твору у своїй уяві, помічати властивості і характеристики діючих осіб, аналізувати їхні вчинки.
Основою музичного виховання в школі є хоровий спів, що забезпечує спільне переживання героїчних і ліричних почуттів, розвиває музикальний слух, ритм. Гармонію, співочі навички, художній смак. Значне місце в школі приділяється прослуховуванню музичних творів у запису, а також знайомству з музичною грамотою.
Прилучає учнів до художньої культури й викладання образотворчого мистецтва. Воно розвиває художнє мислення, творчу уяву, зорову пам’ять, просторові уявлення, здібності до зображення природи та людини. Учні опановують основи образотворчої грамоти, уміння користуватися виразними засобами малюнка, живопису, ліплення, декоративно- прикладного мистецтва.
Можливості естетичного виховання учнів, надані навчальним планом і програмою, обмежені. Добре доповнити їх позакласним та позашкільними заходами – такими, як бесіди, лекції, ранки, зустрічі за “круглим столом”, клуби друзів мистецтва, фонотеки, у яких збираються музичні записи кращих виконавців – солістів, ансамблів, хорових і оркестрових колективів, записи читців, театральних вистав тощо. Розширювати й поглиблювати свої естетичні знання, уміння й навички учні можуть у позашкільних освітньо-виховних установах: музичних і художніх школах, будинках і палацах школярів, студіях.
Важливу роль відіграє внесення елементів естетичного оформлення до найближчого оточення і побуту. Важливо пробудити у дітей прагнення до краси в школі, вдома, всюди, де вони знаходяться, працюють або відпочивають. Важливу роль в естетичному вихованні школярів відіграє сім’я. Належне естетичне оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач, прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування театру – все це створює сприятливі умови для прищеплення естетичних смаків дітям.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 Наверх ↑