Форми організації виховання.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115
Процес виховання – це виховна діяльність, обмежена часом і об”єктами виховання (школа, клас, учень), яка поділяється на:
- форми організації виховання;
- методи і прийоми;
- засоби виховання.
Найбільш поширеною є класифікація форм виховання залежно від кількості дітей, які беруть у них участь: масові (участь усієї школи, класу); групові; індивідуальні.
Форма організації виховання – це зовнішня, організаційна характеристика виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу. Виховний захід – організована взаємодія вихователя з учнями, спрямована на розв’язання виховних завдань. Форми виховної діяльності виділяються також у відповідності з напрямками виховної роботи класного керівника (вихователя).
Перелік деяких із цих заходів: класний час керівника; бесіда на етичні норми; зустріч з цікавими людьми; перегляд і обговорення кінофільму, передачі; доповідь для старшокласників; рольова гра в класі з вивченням правил поведінки і т.д.
Методи і прийоми педагогів у виховному впливі.
Існує два основних шляхи впливу вихователя на вихованців:
прямий – у процесі безпосередньої взаємодії з учнем (бесіди, дискусії, вимоги, поради, переконання, заохочення і т.д.);
опосередкований – засобами доцільної організації соціального та предметного оточення вихованців (естетичне оформлення кімнати, добір іграшок, організація колективних видів діяльності, регулювання міжособистісних стосунків у колективі і т.д.).
Методи виховання – це способи прямого і опосередкованого впливу вихователя на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою розвитку в них бажаних якостей, мотивів, ціннісних орієнтацій, звичок і переконань.
Прийом виховання – це своєрідна частина, деталь методу виховання, необхідна для більш ефективного застосування методу в умовах конкретної ситуації (прийом у бесіді, лекції, диспуті).
Всі методи виховання умовно поділяють на чотири групи:
Методи впливу на підсвідомість вихованця: педагогічно доцільна самопрезентація; навіювання.
Методи формування свідомості особистості (це словесна підгрупа): бесіда; лекція; повідомлення; розповідь; диспут; переконування; приклад.
Методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки: педагогічна вимога; громадська думка; вправа; привчання; доручення; створення виховних ситуацій; рольова гра.
Методи стимулювання поведінки і діяльності: змагання; заохочення; покарання.
Засоби виховання в шкільних умовах
Засоби виховання є допоміжними, вони залежать від конкретної, локальної мети. До засобів виховання належать книги, засоби масової інформації (преса, телебачення, радіо). Велике виховне значення мають засоби мистецтва (кінофільми, вистави). Проте найважливішу роль відіграє вчасно і мудро сказане слово вчителя, якого потребує учень.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 Наверх ↑