1. М.В.Ломоносов та його значення для розвитку російської педагогіки і школи.

Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) виступав за демократизацію освіти, за народну школу. На його думку система освіти повинна складатися з трьох ступенів державної безстанової школи:

- початкової;

- середньої – гімназії;

- вищої – університету.

Головне завдання школи – виховати в дітей любов до праці, навчити їх “правил і прийомів поведінки”, дати освіту. Мета виховання – формування духовно і фізично розвинених громадян. Обстоюючи принцип народності у вихованні, наголошував на необхідності виховувати у дітей любов до батьківщини, вірність громадянському обов’язку, гуманність, силу волі, відвагу, працьовитість, прагнення до знань, скромність, тобто риси, притаманні народові.

М.Ломоносов створив навчальні плани і програми для навчальних закладів різних типів, визначив основні принципи і методи навчання, запровадив класно-урочну систему. Серед провідних методів навчання визначав: розповідь, бесіду, лекцію, які треба доповнювати різними вправами. Навчання має носити виховуючий характер, засвоюватись знання мають міцно, свідомо; за допомогою наочності, враховуючи природні нахили, задатки, вікові та психологічні особливості кожного учня. Навчальний матеріал повинен підкріплюватись конкретними фактами, викладатись стисло, лаконічно.

У моральному вихованні М.Ломоносов наголошував на методі переконання та прикладу; могутнім засобом виховання вважав працю; виступав проти фізичних покарань; виступав за сімейне виховання, взаємозв’язок школи і сім’ї, про допомогу батьків учителям.

Свої демократичні погляди на освіту і народну школу виклав у творах: “Риторика” (1748), “Російська граматика” (1755), “Стародавня російська історія” та ін. Ці підручники упродовж півстоліття були кращими в російській загальноосвітній школі. “Російська граматика” витримала 14 видань, була перекладена багатьма мовами, її було покладено в основу наступних граматик, що розроблялися в Росії.

З іменем Ломоносова пов’язано формування в Росії літературної мови, що мало велике значення для подальшого розвитку літератури, поезії, мистецтва. Він збагатив лексику російської мови науковими термінами; перший серед академіків читав лекції з фізики і писав наукові праці російською мовою.

М.Ломоносов - основоположник університетської освіти в Росії. За його ініціативи і активної участі в 1755р. був відкритий Московський університет, який мав значний вплив на той час на розвиток педагогічної думки. Ломоносов був переконаний, що студенти і викладачі університету крім навчання, обов’язково повинні займатися науковою роботою.