Розділи

4. Внесок К.Д.Ушинського у розвиток педагогіки

Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1870) - видатний педагог, українець за походженням, основоположник наукової педагогіки і народної школи. К.Ушинський залишив чималу педагогічну спадщину: “Людина як предмет виховання”, “Про користь педагогічної літератури”, “Про народність у громадському вихованні”, “Про елементи школи”, “Проект учительської семінарії”, “Праця в її психічному і виховному значенні”, “Дитячий світ” та інші праці.у своїх творах К.Ушинський насамперед високо підніс роль педагогіки, вказав джерела і шляхи її розвитку. Писав російською мовою, упорядковував посібники для російської народної школи, проте ніколи не цурався свого народу, своєї батьківщини – України, палко любив її.

Педагогіка, на думку Ушинського, знаходиться в тісному зв’язку з філософією, психологією, історією, анатомією та фізіологією, а також з педагогічною практикою. Педагогіка може розвиватися як наука тільки на основі передового педагогічного досвіду. Він вважав педагогіку наукою і мистецтвом, оскільки вона задовільняє найбільшу з потреб людини і людства загалом – прагнення до вдосконалення.

Основою педагогічної системи Ушинського є принцип народності. Народність вважав основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до батьківщини та свого народу. Народ, на його думку, - джерело всіх надбань матеріальної та духовної культури, тому треба вивчати історію, географію, економіку, мову, літературу, мистецтво та інші науки. Народна творчість, пісні, музика, поезія, образотворче мистецтво – джерело культури народу. Важливою ознакою народності вважав рідну мову, яка відіграє роль великого народного наставника. Тому рідній мові педагог присвятив статтю “Рідне слово”, книги для початкового навчання “Рідне слово” і “Дитячий світ”. Навчати дітей рідної мови радив на кращих зразках народної творчості (билинах, піснях, казках, прислів’ях, загадках та ін.), а також кращих творах письменників. Мова вчителя має бути зразковою, граматично правильною і милозвучною. Важливого значення надавав вивченню іноземних мов, але радив їх вивчати лише після вивчення рідної мови.

Важливу роль у підготовці людини до життя К.Ушинський відводив її моральній вихованості. Моральне виховання дитини слід починати з раннього віку і здійснювати постійно і систематично. Воно має бути спрямоване на формування у дітей кращих моральних рис і почуттів: патріотизму й гуманізму, дисциплінованості, почуття обов’язку і відповідальності та ін. Головними методами і засобами морального виховання дітей і молоді є переконання, заохочення і покарання (але не тілесні), власний приклад вчителя, а також батьків і старших, правильний режим навчання. Особливе місце у моральному вихованні вчений відводив фізичній праці, вважаючи за потрібне правильно поєднувати її з працею розумовою. Пропонує залучати дітей до різних видів праці: самообслуговування вдома і в школі, допомога батькам по господарству, праця в саду і на городі та ін. , при цьому діти повинні отримувати насолоду, не перевтомлюватися.

Як видатний педагог-методист, Ушинський дав низку порад щодо організації навчально-виховного процесу в школі. Для правильної організації навчання і розвитку розумових здібностей дитини треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини, передбачати правильне дозування навчального матеріалу, враховувати дидактичні принципи навчання: активності й свідомості, посильності, систематичності й послідовності, міцності засвоєння знань та ін. Великого значення у засвоєнні знань надавав наочності, тому в процесі навчання корисно використовувати всі наочні засоби з тим, щоб органи чуттів брали безпосередню участь у сприйманні навчального матеріалу.

Значну увагу приділяв Ушинський розробці методики роботи вчителя на уроці, радив запроваджувати різні ефективні методи і способи навчання: пояснення нового матеріалу, повторення пройденого, вправи, письмові та графічні роботи учнів, індивідуальні та фронтальні форми роботи на уроці, облік знань учнів тощо. Зосереджувався він і на питанні реалізації на уроці освітньої та виховної мети навчання.

Вважав, що у процесі навчання слід розвивати пам’ять, використовуючи повторення матеріалу, але уникати при цьому механічного заучування, тобто зазубрювання. Неприпустиме перевантаження учнів, перевтома, але водночас навантаження не може бути й розвагою.

Складова частина гармонійного розвитку людини, за Ушинським, - її фізичний розвиток. Необхідно створити такі умови життя, праці й навчання дітей, які сприяли б їх фізичному розвитку, починаючи з раннього віку. До чинників фізичного розвитку він відносив нормальне харчування, сон, відповідний режим удома і в школі; фізичну працю на свіжому повітрі; медичний нагляд; гімнастичні вправи та ігри; створення гігієнічних умов життя і праці; використання природних чинників (повітря, води) тощо.

Висунув ряд вимог до вчителя. К.Ушинський визначав учителя як головну постать у навчальному процесі. Передусім народний вчитель повинен бути близький до народу, знати його мову, жити його інтересами. Вчитель – це високоосвічена людина з енциклопедичними знаннями, яка любить свою професію, постійно вдосконалює свою професію, має грунтовну практичну підготовку, педагогічний такт, володіє методикою навчання і виховання. Він повинен знати психологію дитини, вивчати і добре знати вихованців, бути обізнаним з новими основами педагогіки й будувати свою діяльність на передових досягненнях педагогічної теорії.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑

Кращі книги