2. Педагогічні погляди та діяльність Л.М.Толстого. Яснополянська школа.

Лев Миколайович Толстой (1828-1910) – російський письменник і педагог, який відстоював ідеї вільного виховання. Його педагогічні погляди знайшли відображення у статтях “Загальний нарис характеру Яснополянської школи”, “Про народну освіту”, “Про методи навчання грамоти”, “Проект загального плану організації народних училищ”, “Про виховання” та ін. Він показав неспроможність абстрактної педагогіки, відірваної від практики. Доводив, що педагогіка буде справжньою наукою лише тоді, коли спиратиметься на досвід учителів і будуватиме свої висновки на узагальненнях педагогічної практики. У 60-х роках Л.Толстой обстоював думку, що школа повинна давати учням широке коло знань, всебічно розвивати їх творчі сили. На його думку, головне завдання школи – щоб дитина охоче і добре вчилася. Для цього необхідно, щоб те, чому її навчають, було зрозуміле, захоплююче та відповідало її розвиткові.

Його педагогічна діяльність почалася в 1849р., коли була відкрита Яснополянська школа. Л.Толстой вмів зацікавити дітей, вмів розвивати творчість, допомагати самостійно мислити, хотів, щоб кожна школа була своєрідною педагогічною лабораторією, якою була його Яснополянська школа:

· у цій школі заняття будувались у формі вільної бесіди учителя і учнів; розробив методику шкільної розповіді й бесіди, подав взірці використання живого слова вчителем; методом бесіди він пробуджував думки дітей, допомагав їм самостійно вникнути у складні питання;

· вивчали: читання, письмо, чистописання, граматику, закон божий, оповідання з російської історії, арифметику, елементарні знання з природознавства і географії, малювання, співи; з природи, географії та історії знання подавалися у вигляді художніх розповідей на уроках російської мови;

· не було чіткого учбового плану, програми навчання, розкладу учбових занять (могли проговорити про щось цікаве до вечора), домашніх завдань; вимагав, щоб зміст навчальних занять в школі визначався інтересами й потребами дітей;

· не було покарань.

Значення: Яснополянська школа – цінний педагогічний досвід (але не завершений), який зобов’язаний геніальності і педагогічній майстерності Толстого.

Недоліки: недооцінка систематичних знань, відсутність учбового плану, програм і розкладу занять, відсутність вірного розпорядку, який привчає дітей до відповідальності, обов’язків, до організованості та дисципліни.

Виходячи з ідеї вільного виховання, Л.Толстой вважав, що школа повинна займатися тільки освітою, а не вихованням учнів. Згодом він визнав помилковість цього погляду і дійшов висновку, що школа має також виховувати дітей, але в релігійному дусі. В основу виховання він ставить свою “толстовську” релігію – визнання того, що людина носить Бога “в собі самому”, любов до людей, всепрощення, примирення, “непротивлення злу насиллям”.

Виступаючи проти догматичного навчання і зазубрювання, Л.Толстой наголошував, що дітей треба навчати так, щоб вони могли самостійно формулювати висновки, які випливають із спостережень і дослідів. Високо оцінюючи роль наочності в навчанні , закликав вивчати предмети і явища в природній обстановці, проводити екскурсії в поле, до лісу, де діти можуть спостерігати за життям рослин, тварин та ін.

Найвагоміший внесок зробив у методику написання дітьми творів, що сприяють розвиткові їх творчих задатків.

Великої уваги надавав питанням сімейного виховання. Вимагав, щоб батьки виховували своїх дітей у дусі поваги до праці, піклувалися про їх всебічний розвиток, наголошував, що вирішальний вплив на поведінку дітей справляє приклад батьків. На його думку, діти народжуються без негативних якостей, ці якості формуються під впливом середовища і неправильного виховання. Особистість дитини потрібно поважати і вміло розвивати її задатки й творчі здібності.