2. Освітня діяльність Джона Лока. Виховання джентльмена.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115
Англійський філософ, психолог, педагог Джон Локк (1632-1704). Написав низку праць: “Лист про віротерпимість”, “Дослідження про людський розум”, “Думки про виховання”, “Розумність християнства”.
Світогляд Локка сформувався під впливом буржуазної сім’ї, боротьби буржуазії проти феодально-королівської влади, близькості до англійського ліберального дворянства. За своїми соціальними поглядами він був прихильником договірної теорії походження держави і теорії природного права. Відкидаючи вчення про вроджені ідеї, доводив, що в свідомості людей немає природжених ідей і уявлень, що людина – “чиста дошка” (табула раса), а уявлення і поняття виникають під впливом предметів зовнішнього світу через органи чуттів. З усіх людей дев’ять десятих є такими, якими їх зробило виховання: добрими або злими, корисними або некорисними. Виховання не просто відіграє вирішальну роль, воно долає і вплив спадковості, і вплив середовища, тому що ці чинники пасивні, а виховання – визначальне начало.
Однією з найважливіших ідей Локка є чітке розмежування виховання та освіти. Освіта – засіб інтелектуального виховання. Головна мета виховання – утворення характеру.
Мету виховання Джон Локк вбачав у підготовці джентльмена (дитини з заможних верств), який уміє розумно і прибутково вести свої справи, не заважаючи на інших, має здоровий дух у здоровому тілі і уміє поводитись у товаристві. Діти бідних верств населення його не хвилювали. Локк, категорично виступаючи проти шкільної освіти, яку вважав відображенням суспільства, аморального у своїй сутності, обстоював домашнє, індивідуальне виховання дітей. Для досягнення мети виховання, на його думку, треба забезпечити виховання тіла, характеру й розуму, які розв’язував, спираючись відповідно на загартування, честь і практичну доцільність. Дітей ще змалку слід фізично загартовувати і привчати зносити втому, незгоди, нестатки. Така система фізичного виховання є необхідною умовою створення “здорового духу в здоровому тілі”.
Особливе місце у формуванні джентльмена Дж. Локк відводить моральному вихованню. З раннього віку дитину необхідно привчати і вправляти в умінні перемагати власні примхи, пристрасті, йти за тим, що схвалює розум. Головне завдання морального виховання – формування в людини дисципліни духу, яка виховується обмеженнями. Одним з перших розробив і запровадив у моральне виховання метод вправ (формування моральних звичок). Ефективними вважав методи прикладу (виховання на позитивних прикладах), нагород і покарань. Розумове виховання Локк відсуває на задній план. Він вважав, що вміння триматися в товаристві, діловитість, заповзятливість важливіші за більшість знань, що їх дають європейські школи – без них джентльмен може обійтися.
Мета навчання готувати не вченого, а ділову людину. Тому треба зробити її розум здатним сприймати будь-яке знання, коли вона сама того хоче. Він запропонував програму реальної освіти, яка передбачала необхідну підготовку до дієвих занять у реальному світі, до комерційної діяльності і складалась із чотирьох циклів: перший – читання і письмо рідною мовою, малювання, французька, латинська мови; другий – арифметика, геометрія, географія, історія, хронологія, натуральна філософія (вчення про загальні закони природи); третій - право, етика, ремесло, бухгалтерія, стенографія; четвертий – танці, фехтування, їзда верхи, музика, пластика. Вони покликані надати джентльмену грації, витонченості, сформувати впевненість у собі. Особливу увагу приділяв навчанню джентльмена ремесла (столярного, теслярського) і сільського господарства. На його думку, праця на свіжому повітрі сприяє зміцненню здоров’я, а ремесло завжди може знадобитися діловій людині, до того ж, запобігає неробству. Методи навчання слід підбирати з таким розрахунком, щоб вони робили процес навчання цікавим і захоплюючим. Дітям треба показувати користь того, що вони вивчають.
Локк виступав проти тілесних покарань, вважав, що “рабська дисципліна створює і рабський характер”. Але в випадках настирного небажання дитини слухатися допускав тілесні покарання.
Антидемократичний проект Локка про “робітничі школи”.
Локк вважав необхідним ізолювання майбутнього джентльмена від впливу дітей простого народу. Це презирство до народу з особливою ясністю виражається в його записках про “робітничі школи”. На його думку, діти робітників завжди є тягарем для суспільства. Тому необхідно організовувати “робітничі школи”, куди відправляти дітей з 3 до 14 років. Ці діти будуть харчуватись лише хлібом, а в холодні пори року – трішки теплої каші. Цю їжу діти повинні відпрацювати: прясти, в’язати і т.д. Вироби дітей будуть продаватися і відшкодовувати їх утримання. Дітей під наглядом будуть водити в церкву, яка є могутнім виховним засобом. Майстри зі сторони зможуть брати собі учнів за плату, яка вноситься в школу. Так діти будуть працювати на майстрів і фабрикантів.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 Наверх ↑