3. Інфраструктура ринку

Існування ринку передбачає наявність розвинутої інфраструктури. Інфраструктура включає в себе різноманітність установ, організацій, посередників, діяльність яких покликана прискорювати рух товарів і послуг від виробників до споживачів.

Серед елементів інфраструктури ринку центральне місце належить біржам:

а) товарним;

б) фондовим;

в) валютним;

г) праці;

д) нерухомості та ін.

Біржі, як установи, ніяких угод щодо купівлі-продажу не укладають. Укладання угод – це функція професійних посередників. Біржа – це місце, де лише укладаються торговельні угоди. Мета товарних бірж – надання певних послуг при укладанні угод, з’ясування товарних цін. На товарних біржах світу продаються саме контракти, в яких повинні міститися встановлені біржею якість, сорт, тип, марка та кількість товарів.

При цьому можуть укладатися два основних види угод:

а) угоди на реальні товари ( завершується переходом товару до покупця одразу );

б) ф’ючерні угоди ( передбачається передача товарів покупцю через певний строк ).

Товарна біржа – це особливий ринок, де відбувається оптова торгівля масовими однорідними товарами.

Основними рисами, які характеризують товарну біржу, є:

1) здійснення купівлі-продажу не товарів, а контрактів на їх поставки;

2) продаж контрактів лише на стандартизовані види товарів;

3) регулярність торгів, що дає змогу зосередити на біржі велику кількість покупців та продавців;

4) вільна купівля-продаж контрактів;

5) дія вільних ринкових цін;

6) здійснення торгів за єдиними біржовими правилами;

7) активна і безпосередня участь в торгах біржових посередників;

8) наявність типізації контрактів і мінімальних партій поставок.

Залежно від того, яку участь у біржових торгах товарних бірж беруть їх відвідувачі, біржі поділяються на:

а) відкриті;

б) закриті.

У торгах на закритих біржах можуть брати участь лише біржові брокери, а на відкритих, крім брокерів, угоди укладають також і відвідувачі. Сучасні біржі на Заході в основному закриті.

Формування центрів біржової торгівлі зумовлене цілим рядом факторів:

1) наявність достатніх фінансових коштів;

2) рівень розвитку засобів зв’язку;

3) рівень розвитку ринкової інфраструктури;

4) зручність географічного положення;

5) сприятливе законодавство в оподаткуванні;

6) сприятливе законодавство у валютному регулюванні;

7) існуюча система ціноутворення.

Торговельні підприємства, біржі, банки, кредитні та бюджетні заклади надають ринковій системі організаційної завершеності, об’єднують виробників і споживачів у єдиний господарський процес.