ТЕМА 11. СТРАТЕГІЯ ФІРМИ ВІДНОСНО СУСПІЛЬСТВА

 

w Фірма та суспільство у постіндустріальному періоді.

Модель поведінки фірми відносно суспільства.

w Вибір варіанта стратегії фірми відносно суспільства.

 

 

11.1. Фірма та суспільство у постіндустріальному періоді.

Модель поведінки фірми відносно суспільства

 

Починаючи із середини ХХ ст., фірми знаходяться під зростаючим тиском зі сторони урядів, споживачів, різних громадських організацій, груп захисту навколишнього середовища. Існують складні зв’язки між фірмою та навколишнім середовищем. Успіх фірми залежить від того, як і хто регулює зв’язки фірми із різними групами зовнішнього середовища. Сьогодні взагалі потрібно переглянути роль фірми в суспільстві. Негативна реакція суспільства проявляється у вигляді небажання миритись із небажаними побічними наслідками діяльності фірми, а саме: встановлення монополії цін, усунення конкурен­ції, бажання політичного впливу, погані умови праці, забруднення навколишнього середовища.

Існує дві різні точки зору на те, як необхідно вести себе організації, взаємодіючи із зовнішнім середовищем. Згідно з однією з них, організація є соціально відповідальною, коли максимально збільшує прибуток, не порушуючи законів і норм державного регулювання. З цих позицій організація повинна переслідувати тільки економічні цілі. Згідно з іншою точкою зору організація разом із відповідальністю економічного характеру повинна враховувати соціальні аспекти свого впливу на робітників, споживачів та місцеве суспільство, у межах якого відбувається її діяльність, а також вносити певний позитивний вклад у рішення соціальних проблем суспільства в цілому. Суспільство очікує від сучасних організацій не тільки демонстрації високих економічних результатів, але й суттєвих досягнень з точки зору соціальних цілей суспільства.

Аналізуючи, який варіант стратегії відносно суспільства до­цільно вибрати, необхідно врахувати, що фірма може дотримуватись однієї з наступних моделей поведінки.

“Підприємницька” поведінка або модель вільного підприєм­ництва за Фрідманом спрямована на розширення виробництва, зростання оплати праці працівників підприємства, мале урахування вимог суспільства.

Модель “заощадливого капіталізму”. В цьому випадку увага підприємства звертається на вимоги суспільства по збереженню навколишнього середовища і, у другу чергу, повернута до кредиторів та споживачів.

“Філантропічна модель”. Тут частка підприємницького прибут­ку використовується на користь місцевих співтовариств.

“Популістська модель”. Тут фірма орієнтується на максимум схвалення зі сторони своїх робітників, при цьому увага приділяється збільшенню заробітної платні.

“Соціалістична модель”. В цьому випадку увага приділяється загальному добробуту всього суспільства.

Оскільки фірма являє собою соціально-економічний інститут, то вона повинна задовольняти очікування тих, кому вона служить. Сус­пільство в цілому очікує від фірми надходжень від податків, підтримку влади, збереження навколишнього середовища, збереження природних ресурсів, зростання загального добробуту. Акціонери фірми очікують від фірми зростання доходів і отримання дивідендів. Кредитори очікують повернення кредитів; споживачі – стабільних цін, можливість вибору, забезпечення попиту, стабільність своїх доходів. Управляючі очікують від фірми збільшення доходів і задоволення професійних інтересів, робітники – зайнятості, певного рівня оплати праці, певних умов праці.

   Підприємство вибирає певну модель поведінки відносно суспіль­ства і прагне певним чином задовольнити всі групи вимог суспільства. Ці вимоги, які пред’являють фірмі різні групи суспільства, знаходяться в певній протидії одна з одною і не можуть бути задоволені в однаковій мірі. Пріоритетність задоволення вимог тієї чи іншої групи залежить від рівня доходів фірми. Згідно з проведеними дослідженнями, на першому рівні доходів, які забезпечують виживання фірми, пріоритети такі:

- забезпечення прибутку та зростання фірми;

- забезпечення потреби споживачів;

- забезпечення вимог робітників фірми.

При середньому рівні доходів пріоритетність задоволення вимог різних груп у суспільстві така:

- забезпечення споживачів;

- забезпечення вимог робітників;

- забезпечення прибутку та подальшого зростання;

- охорона навколишнього середовища.

При отриманні доходів вище середнього рівня:

- задоволення споживачів;

- задоволення потреб робітників;

- охорона навколишнього середовища;

- забезпечення подальшого розвитку і прибутку від діяльності.

 

 

11.2. Вибір варіанта стратегії фірми відносно суспільства

 

Аналіз стратегії організації по відношенню до суспільства повинен охоплювати три основних напрямки: аналіз цілей, аналіз обмежень та аналіз “поля сил”, в якому діє фірма.

Як було вже сказано вище, виконання неекономічних задач кінець-кінцем залежить від платоспроможності організації. Якщо організація не досягне необхідного прибутку, її виживання буде у небезпеці і ні одна з інших цілей не зможе бути досягнута. Крім того, необхідно встановити пріоритет цілей фірми відносно суспільства, тобто задач фірми відносно суспільства.

Різні вимоги, обмеження з боку суспільства викликають різну реакцію керівників фірми, тому необхідно в процесі розробки стратегій фірми відносно суспільства визначити області контролю поведінки фірми. Керівництво організації повинно оцінити, як обмеження із боку суспіль­ства впливають на діяльність організації. Провівши аналіз різних соціальних груп суспільства, всі цілі фірми можна згрупувати таким чином:

- які пов’язані із прибутковістю та зростанням фірми;

- які пов’язані із вимогами ринку;

- в соціальній, неекономічній галузі.

По кожній групі цілей фірма повинна встановити пріоритет – це можна зробити шляхом експертної оцінки в балах. Необхідно проаналізувати, як кожний із напрямків контролю суспільства впливає на досягнення тієї чи іншої групи цілей. Така оцінка також може бути проведена в балах. По кожній області контролю фірми із боку суспільства необхідно з’ясувати, наскільки вона є важливою для фірми і яка позиція фірми може бути вибрана щодо цієї області контролю. Форма для оцінки впливу контролю на конкретну організацію представлена в табл. 11.1. В таблиці вплив кожного обмеження оцінюється в балах за шкалою від 0 до 10. Відносна важливість розраховується як добуток впливу (В) та пріоритету (П) цілей. Сумарна важливість підраховується по кожному рядку обмежень. Альтернативними позиціями організації щодо обмежень можуть бути:

- захист всіма засобами;

- необхідний контроль із боку суспільства.

Таблиця 11.1 – Оцінка важливості обмежень суспільства для фірми

Область контролю	Ціль (пріоритет)						Сумарна важливість	Позиція фірми
	Ціль 1/П1		Ціль 2/П2		Ціль 3/П3
	Вплив в балах	Відносна важливість	Вплив в балах	Відносна важливість	Вплив в балах	Відносна важливість
Продукція: – технічні характеристики; – дизайн; – обсяг виробництва; – асортимент.
Процеси виробництва: -  якість продукції; -  умови праці; -  рівень заробітної плати; -  забрудненість навколиш­нього середовища.
Поведінка в конкуренції: - цілі; - зговір; - реклама; - методи конкуренції.
Ресурси: - сировина; - кредити; - інвестиційні ресурси; - фінансові ресурси.
Прибуток підприємства
Право власності.
Управління.

 

Третім напрямком при виборі стратегії організації по відношенню до суспільства є аналіз “поля сил”. Успіх організації у проведенні стратегії визначається у процесі переговорів із зацікавленими групами суспільства, що можуть нав’язати фірмі обмеження її діяльності. Тому необхідно оцінити цілі, які групи суспільства висунуть у процесі переговорів, відносну потенційну силу кожної групи та можливу агресивність використання такої сили.

В суспільстві виділяються такі групи людей або організації, які можуть накладати певні обмеження на фірми:

-  керівники;

-  наймані робітники;

-  профспілки;

-  акціонери;

-  місцеві органи влади;

-  уряд.

Необхідно оцінити характеристики діяльності фірми, що є переважними з точки зору кожної групи, а потім визначити вірогідний тиск та силу тиску кожної групи за тим чи іншим напрямком. По кожній групі проводиться оцінка відносного потенціалу її сили та ступінь агресивності використання цієї сили. Аналіз “поля сил” може бути представлений в такій формі (табл. 11.2):

 

Таблиця 11. 2 – Аналіз “поля сил” для організації

Соціальна група	Ціль фірми		Відповідна сила групи (0...10)	Агресивність групи (0...10)	Механізм впливу	Вірогідний тиск (0...1)	Сила тиску (0...10)
	Найбільш приваблива	Найменш приваблива
1. Керівники
2. Наймані працівники
3. Профспілки
4. Акціонери
5. Місцеві органи влади
6. Уряд
7. Клієнти
8. Інші групи

 

Для груп, які мають низьку агресивність та велику відносну силу, може бути прийнятим рішення утворити коаліцію або домовитись. Якщо агресивність групи велика, то фірма має розробити заходи щодо пом’якшення впливу дій цієї групи.