Тема 2.1. Зміст поняття «фінансова система», принципи щодо її організації

Фінансова система держави є відображенням форм і методів конкретного використання фінансів в економіці. Відповідно структура фінансової системи значною мірою визначається економічною моделлю суспільства. Так, у державі тоталітарного типу фінансова система е спрощеною і дещо примітивною. Не всі її ланки достатньо розвинені.

У державах із ринковою економікою фінансові системи досягають своєї завершеності, однак у розрізі деяких держав можуть суттєво відрізнятися. У державах із перехідною економікою фінансові системи характеризуються тим, що окремі їхні ланки перебувають на стадії формування. Це торкається насамперед фінансового ринку, державного боргу, страхових і резервних фондів тощо.

Фінансові системи деяких держав можуть відрізнятися за своєю структурою, але у всіх у них є загальна ознака - це те, що фінансова система уявляє з себе сукупність різноманітні фондів фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, однак тісно пов'язані між собою, мають прямий і зворотний вплив на економічні й соціальні процеси в державі, а також на формування й використання фондів фінансових ресурсів у розрізі окремих ланок.

Отже, сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв’язок між ними, утворює фінансову систему країни.

Фінансову систему можна розглядати за внутрішньою та організаційною будовою.

За внутрішньою будовою:

Фінансова система – це сукупність відносно відокремлених взаємозв’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу та перерозподілу ВВП.

За організаційною структурою:

Фінансова система – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.

Виділення складових елементів внутрішньої будови фінансової системи здійснюється за ознакою каналів руху грошових потоків і місцем концентрації фінансових ресурсів. Концентрація фінансових ресурсів відбувається у відповідних грошових фондах, які можуть виступати ознакою виокремлення ланок фінансової системи.

Внутрішня структура фінансової системи відображає об’єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається із сфер та ланок.

Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин. В основу виділення сфер покладено рівень економічної системи.

Виділяють чотири сфери фінансової системи:

1) рівень мікроекономіки – фінанси суб’єктів господарювання;

2) рівень макроекономіки – державні фінанси;

3) рівень світового господарства – міжнародні фінанси;

4) сфера забезпечення – фінансовий ринок.

Ланка – це виокемленна за певною ознакою частина фінансових відносин. Виділення ланок проводиться за наявності автономного фонду фінансових ресурсів або специфічних форм і методів фінансових відносин.

Можна стверджувати, що кожна ланка фінансової системи є самостійним її елементом, проте ця самостійність відносна всередині єдиного цілісного.

Фінансові системи мають певні характерні риси:

Ø кожна ланка фінансових систем має властиві їй методи мобілізації коштів для створення фондів фінансових ресурсів;

Ø кожна ланка фінансової системи є відносно самостійною, має власну специфічну сферу застосування;

Ø між ланками фінансової системи існують тісний взаємозв'язок і взаємна обумовленість, кожна ланка може успішно функціонувати лише при досконалості й ефективності системи в цілому;

Ø фінансова система держави досягає найбільшої ефективності лише тоді, коли відлагоджена та законодавчо закріплена діяльність кожної її ланки;

Ø залежно від факторів, що впливають на організацію фінансів, насамперед на формування й використання фондів фінансових ресурсів, кожна ланка фінансових систем може, поділятися на менші підрозділи.

Поділ фінансової системи на окремі ланки - явище об'єктивне, зумовлене потребами економічного розвитку. Структура фінансової системи є динамічною і не може розглядатися в статичному вигляді. У процесі економічного розвитку вона може доповнюватися або деякі її ланки можуть відмирати.

Проте на сьогодні очевидно, що фінансова наука постійно поглиблює своє розуміння фінансової системи, її структури, функцій тощо. Якщо в середині XX століття більшість науковців поняття фінансової системи ототожнювали з поняттям державних фінансів, тобто різних видів бюджетів, то нині до складу фінансової системи стали включати фінанси підприємницьких структур, державний кредит, страхові й позабюджетні фонди тощо.

Для теорії й практики правильне визначення фінансової системи загалом і окремих її ланок зокрема має важливе значення, оскільки сприяє побудові ефективної фінансової політики, націленої на економічне зростання та поліпшення добробуту населення.

Що стосується формування організаційної будови фінансової системи, слід визначити, що вона складається з фінансового апарату, тобто органів управління фінансами, та фінансових інститутів. Але слід визначити, що це питання більш детально розглядається у темі “Управління фінансами”.

У періодичній літературі фінансова система іноді ототожнюється з фінансово-кредитною системою, валютно-фінансовою, грошово-фінансовою тощо. Усе це результат поверхового розуміння складних явищ і процесів економічного життя. В економіці кожної держави самостійно існують фінансова, кредитна, грошова або валютна системи. Вони виконують різні функції, а отже відрізняються і за структурою, а отже і за формами впливу на економічні й соціальні процеси. Водночас вони діють в одному економічному просторі, мають тісну взаємодію і взаємозалежність.

Питання до теми.

1. Розкрити зміст економічної категорії “фінансова система”.

2. Внутрішня будова та організаційна структура фінансової системи.

3. Охарактеризуйте сфери фінансової системи.

4. Які характерні риси притаманні фінансовій системі.