Тема 6.3. Органи фінансового контролю, їх функції права і обов’язки.

Система фінансового контролю в країнах з розвинутою ринковою економікою, як правило включає такі елементи:

Ø відомство головного ревізора-аудитора (розрахункова палата) з підпорядкуванням безпосередньо парламенту або президенту країни. Головне завдання цього відомства загальний контроль за витрачанням державних коштів;

Ø податкове відомство з підпорядкуванням уряду або Мінфіну країни, яке контролює надходження податків;

Ø контролюючі структури у складі відомств, що здійснюють перевірки та ревізії підвідомчих організацій;

Ø недержавні контролюючі служби, здійснюють на комерційній основі перевірку достовірності звітної документації та законності фінансових операцій;

Ø служби внутрішнього контролю, основне завдання яких - пошук шляхів зниження витрат і максимізації прибутку.

Головним органом державного фінансового контролю в Україні виступає Державна контрольно-ревізійна служба України. Її було засновано в січні 1993 р. Згідно із Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. В цьому законі визначається статус, функції та правові засади діяльності цієї структури.

ДКРС складається з:

Ø Головного контрольно-ревізійного управління України;

Ø управлінь Автономної республіки Крим;

Ø обласних, київського та Севастопольського КРУ;

Ø контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головне завдання ДКРС :

Ø здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів;

Ø розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх виникненню.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій та перевірок.

ДКРС діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому.

ДКРС координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

ГКРУ очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління, якого призначає Кабінет Міністрів України і фінансується з державного бюджету.

Структурні підрозділи ДКРС є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках.

ДКРС здійснює такі функції:

1)організує роботу контрольно-ревізійних підрозділів з проведення ревізій та перевірок, узагальнює результати документальних ревізій і перевірок і у випадках, передбачених законодавством, повідомляє про них органи законодавчої та виконавчої влади;

2)провадить ревізії та перевірки фінансової діяльності, збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

3)здійснює ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів та утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету;

4)залучає на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних аналізів сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на ці цілі коштів;

5)провадить ревізії та перевірки повноти прибуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів;

6)здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;

7)розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;

8)здійснює методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнює досвід проведення ревізій та перевірок і поширює його серед контрольно-ревізійних служб, розробляє пропозиції щодо удосконалення контролю;

9)вимагає від керівників об’єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатування кас та касових приміщень, складів, архівів, а при виявленні підробок, інших зловживань - вилучення відповідних документів на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

10)одержує від НБУ та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки коштів на рахунках об’єктів, що ревізуються або перевіряються, і від інших підприємств та організацій, у тому числі і недержавних форм власності;

11)вимагає довідки і копії документів про операції та розрахунки з установами, організаціями, підприємствами, що реалізуються або перевіряються;

12)одержує від службових і матеріально відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок;

13)пред’являє керівникам та іншим службовим особам об’єктів, що ревізуються або перевіряються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів;

14)вилучає до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані та занижені валютні та інші платежі, порушує перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами і організаціями кошти і позики використовуються з порушенням чинного законодавства;

15)стягує у доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами, без установлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

16)накладає у випадках, передбачених законодавством, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

17)застосовує до підприємств, установ, організацій та інших суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi фiнансовi санкцiї.

За ініціативою ДКРС ревізія або перевірка підприємств може провадитись не частіше разу на рік. Ревізію або перевірку за дорученням правоохоронних органів може бути проведено будь-коли.

Службові особи ДКРС зобов’язані суворо дотримуватись Конституції України, Законів України, прав та інтересів громадян, підприємств установ і організацій, що охороняються законодавством. За невиконання або неналежне виконання службовими особами державних ДКРС своїх обов’язків вони притягуються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Працівники ДКРС зобов’язані у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам і органам, уповноваженим управляти державним майном.

При вилученні документів у зв’язку з підробкою їх або виявленими зловживаннями працівник ДКРС зобов’язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії або перевірки. Після цього їх повертають відповідному підприємству, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про вилучення цих документів.

Працівники ДКРС повинні забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниці.

Органи ДКРС провадять ревізії та перевірки суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності за постановою прокурора або слідчого, винесеною в ході розслідування кримінальної справи.

За дорученням Прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби Безпеки, податкових адміністрацій у випадках, передбачених законодавством, органи ДКРС провадять ревізії та перевірки на підконтрольних підприємствах, в організаціях і установах усіх форм власності.

В умовах переходу до ринкових відносин склад і методи фінансового контролю зазнають суттєвих змін, що визначається зміною ролі держави в економіці:

1. Звужується сфера державного фінансового контролю. Він все більше концентрується на сфері макроекономічних процесів, включаючи:

Ø контроль за вартісними пропорціями руху ВВП,

Ø грошовою масою,

Ø формуванням та використанням фондів грошових коштів, що надходять у розпорядження держави.

Одночасно розширюється сфера дії недержавного фінансового контролю з боку аудиторських та страхових фірм, кредитних організацій тощо та змінюється його зміст.

2.Відбуваються певні зрушення від підсумкового контролю в бік попереднього: розвиток демократії та парламентаризму в Україні, підвищення фахового рівня депутатів призводять до більш ретельного контролю за фінансовою діяльністю виконавчої влади та поглибленому аналізу доцільності та економічної ефективності витрачання коштів при затвердженні проектів державного бюджету та позабюджетних фондів. Цьому сприяє і створення спеціальних контролюючих органів представницької влади. На рівні окремих господарських суб’єктів відбувається посилення уваги до фінансового обстеження інвестиційних проектів із залученням спеціалізованих консалтингових фірм, інвестиційних банків, фінансових корпорацій.

Подальший розвиток фінансового контролю і його ефективність в більшості залежать від створення нової концептуальної та законодавчої бази, що забезпечує його проведення на якісно новому рівні, який є притаманним демократичній державі.

Питання до теми:

1. Коли і ким була створена Державна контрольно-ревізійна служба України?

2. Охарактеризуйте структуру й основні завдання ДКРС

3. Які основні функції виконує ДКРС?

4. Які вимоги висуваються до працівників ДКРС?