Тема 6.2. Види, форми і методи фінансового контролю.

Фінансовий контроль є конкретним проявом контрольної функції фінансів, тобто є об’єктивно існуючою економічною категорією.

Оскільки фінансова система держави охоплює всі види грошових фондів, фінансовий контроль є багаторівневим і всебічним.

Фінансовий контроль має забезпечувати інтереси і права як держави та її закладів, так і всіх інших економічних суб’єктів.

В організаційному плані фінансовий контроль можна поділити на:

Ø державний;

Ø відомчий;

Ø місцевих органів самоврядування;

Ø аудит (недержавний);

Ø внутрішній.

Державний контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, утворення умов для фінансової стабілізації.

Це перед усім:

1)розробка, затвердження і виконання бюджетів всіх рівнів, а також позабюджетних фондів;

2)контроль за фінансовою діяльністю державних підприємств та організацій, державних банків та корпорацій.

Фінансовий контроль з боку держави за недержавною сферою економіки стосується лише

Ø сфери виконання грошових зобов’язань перед державою, включаючи податки та інші обов’язкові платежі,

Ø дотримання законності та доцільності щодо витрачання виділених їм бюджетних субсидій та дотацій,

Ø дотримання встановлених урядом правил організації грошових розрахунків, ведення обліку та звітності.

Відомчий контроль здійснюється структурними підрозділами міністерств, відомств, державних комітетів та інших органів державного управління фінансово-господарською діяльністю підвідомчих їм підприємств, закладів та організацій.

Ревізії та перевірки призначаються керівником державного органу та відбувається комплексно - раз на рік в комерційних організаціях та один раз в два роки - в інших закладах та організаціях.

Діяльність контрольно-ревізійних служб міністерств та відомств знаходяться, в свою чергу, під контролем Міністерства фінансів України.

Сфера відомчого фінансового контролю:

Ø збереження та використання матеріальних та фінансових ресурсів;

Ø упередження фактів нераціонального, безгосподарського їх використання, приписок;

Ø стан бухгалтерського обліку та звітності.

Внутрігосподарський фінансовий контроль проводиться на підприємстві його фінансовими та економічними службами - бухгалтерією, фінансовим відділом, службою фінансового менеджменту.

Сфера - фінансово-господарська діяльність підприємства, його філій та дочірніх підприємств.

Децентралізація управління народним господарством, приватизація державних та муніципальних підприємств, поява нових господарюючих суб’єктів призвели до необхідності пошуку та засвоєння нових методів управління фінансами, включаючи контроль з використанням досвіду фінансового менеджменту.

Внутрігосподарський контроль можна поділити на:

· оперативний (поточний);

· стратегічний.

Оперативний фінансовий контроль здiйснює головний бухгалтер протягом поточної фiнансово-господарської дiяльностi за допомогою чiтко вiдлагоженої системи бухгалтерського облiку та контролю за рухом грошових коштiв. Підпис головного бухгалтера є обов’язковою для всіх грошових документів. Головний бухгалтер несе відповідальність за дотримання державної фінансової дисципліни та фінансового законодавства.

Стратегічний фінансовий контроль передбачає розробку оптимальних рішень щодо використання фінансових ресурсів та вкладенню капіталу, які забезпечують економічну ефективність та максимізацію прибутку.

Внутрігосподарський контроль може відбуватися і за допомогою залучених зі сторони фахівців - за ініціативою керівництва підприємства або його власників - засновників, акціонерів.

Взагалі, існує багато підходів щодо класифікації видів та форм фінансового контролю за різними критеріями.

Так, за часом проведення, існує

Ø попередній;

Ø поточний(оперативний);

Ø заключний фінансовий контроль.

Попередній проводиться до здійснення фінансових операцій і має важливе значення щодо попередження фінансових порушень. Здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків бюджету та плану. Його метою є перевірка обґрунтованості розрахунків та пошук можливостей ефективнішого їх використання.

Прикладом такого контролю на макрорівні є процес складення і затвердження бюджетів всіх рівнів та фінансових планів позабюджетних фондів на засадах оцінки обґрунтованості розподілу ВВП та розробки макроекономічних показників розвитку економіки країни.

На мікрорівні - це процес розробки фінансових планів та кошторисів, кредитних та касових заявок; фінансових розділів бізнес-планів, складення прогнозних балансів, а також засновчих договорів, договорів про спільну діяльність.

Поточний застосовують у ході виконання прогнозних і планових передбачень. На цій стадії ставиться завдання домогтися найбільш раціонального використання фінансових ресурсів і виявити резерви збільшення доходів і зменшення видатків. Значна роль в цьому процесі належить бухгалтерським службам підприємств.

Підсумковий здійснюється при розгляді бухгалтерської та статистичної звітності шляхом їх аналізу та ревізії. Його завданням є оцінка досягнутих результатів і розробка стратегії на майбутнє.

За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль поділяється на:

Ø бюджетний;

Ø податковий;

Ø валютний;

Ø кредитний;

Ø страховий;

Ø інвестиційний;

Ø контроль за грошовою масою в обігу.

За формою проведення розрізняють:

Ø обов’язковий (зовнішній) фінансовий контроль ;

Ø ініціативний (внутрішній) фінансовий контроль.

За методами проведення фінансового контролю розрізняють:

Ø перевірки;

Ø обслідування;

Ø нагляд;

Ø аналіз фінансової діяльності;

Ø спостереження (моніторинг);

Ø ревізії.

В процесі проведення перевірок на основі звітної документації та видаткових документів розглядаються окремі питання фінансової діяльності та визначаються міри виправлення виявлених порушень.

Обслідування на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників економічного суб’єкта, який досліджується, для визначення його фінансового стану та перспектив розвитку.

Нагляд застосовується контролюючими органами за економічними суб’єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності, і передбачає дотримання ними встановлених правил та нормативів.

Наприклад, НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків.

Недотримання встановлених нормативів, що призводить до ризику банкрутства та притисненню інтересів клієнтів, може призвести до позбавлення ліцензії.

Аналіз фінансової діяльності як різновид фінансового контролю передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності, оцінки фінансового стану та забезпеченості власним капіталом та ефективності його використання.

Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом підприємства-клієнта; неефективне використання отриманої позики та зниження кредитоспроможності може призвести до більш жорстких умов кредитування, вимоги найшвидшого повернення позики.

Ревізія - найбільш глибокий та всеохоплюючий метод фінансового контролю. Це повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб’єкту з метою перевірки її законності, правильності, доцільності та ефективності.

Ревізії можуть бути

· загальними та частковими;

· комплексними та тематичними;

· плановими та неплановими;

· документальними та фактичними (тобто перевірка не лише документів, але і наявності грошей та товарно-матеріальних цінностей).

Ревізії проводяться органами управління по відношенню до підвідомчих підприємств та закладів, а також різноманітними державними та недержавними органами контролю. Її результати оформлюються актом, на підставі якого приймаються міри щодо виправлення порушень, відшкодуванню матеріальних збитків та притягнення винуватців до відповідальності.

Питання до теми:

1. Які існують види фінансового контролю за організаційною ознакою?

2. Охарактеризуйте види фінансового контролю за часом

3. Які головні ознаки внутрішньогосподарського контролю?

4. Дайте характеристику видів фінансового контролю за сферами фінансової діяльності

5. Що з себе уявляють методи фінансового контролю (дати характеристику)?