Тема 9.4. Характеристика податкової системи держави.

Податкова система уявляє з себе сукупність податків, що стягуються в державі, форми та методи їх побудови, методи розрахунку податків та податковий контроль. З іншого боку податкова система - це сукупність правових норм, що регулюють розміри, форми, методи і терміни стягнення податків і платежів, які носять податковий характер і необхідні державі для виконання її функцій. Вона ґрунтується на принципах гласності; загальності; обов’язковості; соціальної справедливості; фіскальної та економічної ефективності.

Комплекс податкових заходів істотно впливає на економічну діяльність господарюючих суб’єктів, стимулюючи економічну і інвестиційну активність.

Практика свідчить, що наслідком збільшення ставок і маси стягнення державою податків завжди є збільшення інфляційних тенденцій. Збільшення маси або напрямів оподаткування призводить до зростання цін, або через скорочення попиту внаслідок зростання цін веде до погіршення фінансового стану господарюючих суб’єктів, що характеризується подальшим поглибленням кризи і спадом виробництва у загальноекономічному масштабі.

Іноді підприємства штучно утримують низькі ціни на свою продукцію з метою зниження абсолютної маси податків, - з одного боку; а з іншого - шляхом створення штучного дефіциту здійснювати кінцеву реалізацію своїх товарів за посередництва тіньових комерційних структур. В кінцевому підсумку спрацьовує ринковий механізм - споживач сплачує за продукт ринкову ціну. У той же час для держави стає безглуздим збільшення податків, оскільки основна маса прибутку привласнюється виробником і посередниками безконтрольно.

Система оподаткування в Україні уявляє з себе сукупність податків, зборів-платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів. Що стягуються у визначеному порядку.

Сьогоднішній стан системи оподаткування в Україні можна охарактеризувати як процес створення основ. За відносно короткий термін було здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформовано саму податкову систему . Але оскільки ця система базується на системі доходів бюджету, заснованій на принципах значної централізації, на сучасному етапі гостро постає питання наповнення нових форм оподаткування ринковим змістом.

Податки є формою фінансових відносин між державою і членами суспільства з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових ресурсів, необхідних для здійснення державою її функцій.

Податки і збори - це обов’язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів, що здійснюються платниками у порядку і на умовах, визначених законодавчими актами України.

 

Система оподаткування в Україні
Підсистема оподаткування юридичних осіб		Внески до державних цільових фондів	Підсистема оподаткування фізичних осіб
Загальнодержавні податки і збори	Місцеві податки і збори		Загальнодержавні податки і збори	Місцеві податки і збори
ПДВ	Податок з реклами	Пенсійний фонд	Прибутковий податок з громадян	Податок з реклами
Акцизний збір	Комунальний податок	Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності	ПДВ	Готельний збір
Податок на прибуток підприємств	Готельний збір		Акцизний збір	Збір за паркування автотранспорту
Мито			Мито
Державне мито	Збір за паркування автотранспорту	Фонд соціального страхування на випадок безробіття	Державне мито	Ринковий збір
Податок на нерухоме майно			Плата за землю
Плата за землю	Ринковий збір		Податок на нерухоме майно
Рентні платежі	Збір за участь в перегонах на іподромі	Фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення	Податок з власників транспортних засобів	Збір на видачу ордера на квартиру
Податок з власників транспортних засобів			Податок на промисел	Курортний збір
Податок на промисел	Збір за право використання місцевої символіки		Збір за забруднення навколишнього середовища	Збір за участь в перегонах на іподромі
Збір за геолого-розвідувальні роботи	Збір за право проведення кіно- і телезйомок	Державний інноваційний фонд України	Збір на обов’язкове соціальне страхування	Збір за виграш у перегонах
Збір за спеціальне використання природних ресурсів
Збір за забруднення навколишнього середовища	Збір за проведення місцевих аукціонів	Фонд України соціального захисту інвалідів	Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття	Збір за учать у грі на тоталізаторі
Збір на обов’язкове соціальне страхування за тимчасовою непрацездатністю	Збір за проїзд територією прикордонних областей		Плата за торговий патент	Збір за право використання місцевої символіки
Збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття			Внески до Пенсійного фонду	Збір за проведення місцевих аукціонів
Відрахування та збір на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування			Відрахування та збір на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування	Збір за проїзд територією прикордонних областей
Збір до Пенсійного фонду
Збір до Фонду України соціального захисту інвалідів

Рис. 1. Система оподаткування в Україні

В залежності від різних ознак податки поділяються на такі групи:

· за об’єктом оподаткування - на прямі та непрямі;

· за органом, що здійснює стягнення та розпорядження податком - на загальнодержавні та місцеві;

· за порядком використання - на загальні та спеціальні.

Прямі податки встановлюються на дохід та майно фізичних та юридичних осіб, що сплачують податки.

До непрямих належать податки на товари та послуги, сплата яких передбачена в ціні товару або які включені в тариф. Власник товару при їх реалізації перераховує до бюджету отримані податкові суми.

Прямі податки поділяються на податки на доходи та податки на власність. В нашій країні до цього виду податків належать: прибутковий податок з громадян; податок на прибуток юридичних осіб; податок на доходи від банківської діяльності; податок на землю; лісовий податок тощо.

До непрямих податків належать податок на додану вартість; акцизний збір; митні збори тощо.

Компетенції органів влади в сфері податкового регулювання розподіляються в різних країнах в залежності від типу господарювання, федеративного устрою, особливостей територіально-адміністративного розподілу.

Перший - федеральний орган влади має провідне значення щодо податкової ініціативи.

Такий підхід є характерним для США, де Конгрес разом з Адміністрацією Президента грає основну роль в прямому оподаткуванні фізичних та юридичних осіб .

Наприклад, ставки прямих податків з населення та корпорацій визначаються федеральною владою і цілком спрямовуються до федерального бюджету, при цьому місцеві органи влади хоча і можуть самостійно встановлювати податкові ставки, змушені підбудовуватись під федеральну податкову політику.

Другий тип - передбачає принцип пайової участі органів влади. Він є характерним для бюджетної системи Німеччини, де заздалегідь в межах розподілу компетенції фіксується частка кожного рівня влади в податках.

Так, заздалегідь розподіляються частки в податках на прибуток корпоративних господарських організацій. Частка федерального бюджету складає 42,5%, бюджету землі - 42,5%, місцевого бюджету - 15%. Цей принцип використовується в більшості країн Європи.

У зв’язку з інтенсивним розвитком інтеграційних процесів, створенням міждержавних регіональних об’єднань все більше значення набувають міждержавні податки.

Так, основним міждержавним податком в країнах ЄЕС виступає податок на додану вартість. Відрахування від цього податку в розмірі 1,6% незалежно від країни або підприємства, платників податків надходять в дохід Комісії Європейської співдружності. Жодна країна не має права накласти вето на процес стягнення.

В Україні стягуються:

· загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі);

· місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов’язкові платежі):

1)податок на додану вартість;

2)акцизний збір;

3)податок на прибуток підприємств;

4)податок на доходи фізичних осіб;

5)мито;

6)державне мито;

7)податок на нерухоме майно (нерухомість);

8)плата (податок) за землю;

9)рентні платежі;

10)податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11)податок на промисел;

12)збір за геологорозвідувальні роботи, що здійснюються за рахунок державного бюджету;

13)збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14)збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15)збір на обов’язкове соціальне страхування за тимчасовою непрацездатністю;

16)збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

17)збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

18)збір до Державного інноваційного фонду;

19)плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) встановлюються ВРУ і стягуються на всій території України.

Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) до Державного Бюджету України, Державного бюджету АРК, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається відповідно до законів України.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

До місцевих зборів (обов’язкові платежі) належать:

1) готельний збір;

2) збір на паркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш у бігах на іподромі;

8) збір з осіб, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

12) збір за проїзд територією прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі і сфери послуг;

14) збір з власників собак.

Відповідно до нового Закону України «Про систему оподаткування» важливі зміни зачепили ст.14 «Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі)». Так податок на нерухоме майно в новій редакції Закону об’єднав два податки із старої редакції - податок на майно підприємств і податок на нерухоме майно громадян.

Із переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкові платежі) виключені: відрахування і збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг; внески до фонду зайнятості. В той же час, до обов’язкових платежів зараховані: 1) збір до Державного інноваційного фонду; 2) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Тепер обов’язковими платежами місцевих податків і зборів є:

1) комунальний податок;

2) збір на паркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі і сфери послуг;

6) збір з власників собак.

В залежності від характеру ставок розрізняють

· регресивні,

· пропорційні та

· прогресивні податки.

При регресивних податках % стягнення доходу зменшується при збільшенні доходу. Регресивними є непрямі податки, податки на власність.

При пропорційних податках незалежно від розміру доходу діють однакові ставки.

При прогресивних процент стягнення доходу зростає в залежності від збільшення доходу. За прибутковим податком з громадян застосовуються ставки двох різновидів: пропорційні та прогресивні.

Податки в залежності від їх використання поділяються на загальні та спеціальні.

Загальні призначені для фінансування поточних та капітальних видатків державного та місцевого бюджетів, без закріплення за будь-яким певним видом доходів.

Спеціальні мають цільове призначення. Наприклад, кошти соціального страхування практично у всіх державах використовуються лише на соціальне забезпечення та соціальне страхування.

Внесення платежів, відрахувань та податків до бюджету пов’язано з такими поняттями як

· платник,

· об’єкт та одиниця оподаткування,

· методи розрахунку,

· нормативи і ставки,

· термін сплати,

· порядок розрахунку,

· пільги,

· відповідальність платників за правильність стягнення та своєчасність сплати,

· джерело сплати.

Об’єкт оподаткування - це доход, майно, по відношенню до якого розраховуються податки та платежі.

В залежності від об’єкта оподаткування податки можуть поділятися на прибутковий, майновий, земельний, подушний.

Одиницею оподаткування називають одиницю виміру об’єкту оподаткування по відношенню до якої визначаються нормативи і ставки оподаткування. Вони можуть бути встановленими в сталих розмірах (грн, на одиницю оподаткування) і в %.

Джерелом сплати податків виступає дохід, від якого відбуваються платежі, відрахування та податки (прибуток, дохід, зарплата).

В залежності від встановлених одиниць виміру, нормативів та ставок розробляється методика розрахунку того, чи іншого виду доходу бюджету, яка знаходить своє відображення у відповідній інструкції. В інструкціях вказуються термін сплати та порядок розрахунків з бюджетом.

Сплата відбувається, як правило, у децентралізованому порядку, тобто окремими підприємствами. Внесення доходів до бюджету може відбуватися через планові внески з наступним перерозрахунком або за фактичними даними. Розрахунок платежів, відрахувань, податків може бути покладеним на самих платників або на податкові органи. Контроль за правильністю та своєчасністю розрахунків з бюджетом здійснюють податкові органи за місцем знаходження платника.

Платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на які відповідно до законодавчих актів, покладено обов’язок сплачувати податки.

Платники податків і зборів зобов’язані:

1)вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність та забезпечувати її зберігання в термін встановлений законами;

2)надавати до державних податкових органів та інших державних органів у відповідності із законами декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, що пов’язані із обчисленням та сплатою податків та зборів;

3)сплачувати відповідні суми податків та зборів у встановлені законами строки;

4)допускати посадових осіб державних податкових органів до обслідування приміщень, які використовуються для отримання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення та сплати податків та зборів.

Обов’язки юридичної особи по відношенню до сплати податків припиняються після сплати податків або його скасуванням.

Теж саме стосується і фізичних осіб з доповненням “а також у випадку смерті платника.

Платники податків і зборів мають право:

1)надавати державним податковим органам документи, що підтверджують права на пільги з оподаткування у порядку, який встановлений законами України;

2)отримувати та ознайомлюватись з актами перевірок, які провадять державні податкові органи;

3)оскаржити у встановленому законом порядку рішення державних податкових органів і дії їх посадових осіб.

Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність сплати податків покладається на платників податків.

Питання до теми:

1. Охарактеризуйте податкову систему держави.

2. Дайте визначення категорії “податки”

3. Які існують види загальнодержавних податків?

4. Що входить до складу місцевих податків?

5. Чим відрізняється пряме оподаткування від непрямого?

6. Які існують класифікаційні ознаки податків?

7. Охарактеризуйте основні категорії оподаткування.