Розділи

Тема 4.1. Поняття про управління фінансами, його принципи та функціональні елементи.

Управління - це сукупність засобів та методів цілеспрямованого впливу на об’єкт для досягнення певного результату.

Управління фінансами - це найважливіша область управлінської діяльності, яку здійснює відповідний апарат за допомогою особливих засобів та методів, в тому числі різноманітних стимулів та санкцій.

В управлінні фінансами як і вбудь-якій іншій керованій системі, виділяють суб’єкти і об’єкти управління.

Об'єктами управління виступають фінансові відносини, в тому числі й ті, що пов'язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів. Найважливіші об'єкти управління - це фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, державні фінанси.

Суб'єктами управління виступають держава в особі законодавчих і виконавчих органів, у т.ч. Фінансових, а також фінансові служби підприємств, організацій і установ. В Україні такими структурами є: фінансові служби підприємств; фінансові, страхові та податкові органи.

Сукупність усіх організаційних структур, які здійснюють управління фінансами, має назву «фінансовий апарат».

Виходячи з даних положень, можна дати таке визначення управління фінансами.

Управління фінансами –це сукупність фінансових методів, важелів, стимулів та санкцій, які використовує фінансовий апарат для формування, розподілу та найбільш ефективного використання фінансових ресурсів. (Авт.)

Суб’єкти управління використовують в кожній сфері та в кожній ланці фінансових відносин специфічні методи цілеспрямованого впливу на фінанси. Разом з тим їм властиві і єдині засоби та способи управління. В управлінні фінансами визначають декілька функціональних елементів:

Ø планування,

Ø оперативне управління,

Ø контроль.

Планування займає важливе місце в системі управління фінансами. Фінансове планування - це діяльність із складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб'єктів господарювання, їх об'єднань, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць та країни в цілому. У фінансовому плануванні важливим є застосування принципів наукового обґрунтування показників плану і забезпечення їх стабільності, а також використання прогресивних норм і нормативів із залученням електронно-обчислювальної техніки.

Саме в ході планування будь-який суб’єкт господарювання всебічно оцінює стан власних фінансів, виявляє можливості збільшення фінансових ресурсів, напрямки їх найбільш ефективного використання.

Управлінські рішення в процесі планування приймаються на основі фінансової інформації, яка базується на бухгалтерській, статистичній та оперативній звітності.

Оперативне управління уявляє з себе комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів. Основний зміст оперативного управління зводиться до маневрування фінансовими ресурсами з метою скасування «вузьких місць», розв’язання поточних завдань.

Контроль як елемент управління здійснюється і в процесі планування і на стадії оперативного управління. Він дозволяє порівняти фінансові результати від використання фінансових ресурсів з плановими, з’ясувати резерви їх зростання, визначити шляхи найбільш ефективного господарювання.

Розрізняють стратегічне або загальне управління фінансами та оперативне.

Стратегічне управління - це управління фінансами на перспективу, і виражається воно у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення агропромислового комплексу, вирішення соціальних проблем тощо. Воно здійснюється органами державного та економічного управління: Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Президентом.

Оперативне управління фінансами - головна функція фінансового апарату. Його здійснюють Міністерство фінансів України; дирекції цільових централізованих фондів, страхових організацій; фінансові відділи при місцевих органах самоврядування, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій.

Науковий підхід щодо управління фінансами як при стратегічному, так і при оперативному управлінні визначає багатоплановий характер та системний підхід до управління ними в кожній сфері та в кожній ланці фінансових відносин. При напрацюванні управлінських рішень фінансового характеру, що оформлюються в юридичних законах, фінансових прогнозах та планах враховуються:

Ø вимоги економічних та юридичних законів;

Ø результати економічного аналізу не лише підсумків минулого господарчого періоду, але і перспективи;

Ø економіко-математичні методи та моделі;

Ø раціональне співвідношення економічних та адміністративних методів управління.

У сучасних умовах особливого значення набуває проблема пошуку альтернативних методів фінансового управління і впливу на суб'єкти господарювання, які відповідали б ринковій економіці.

Питання до теми.

1. Розкрити зміст поняття “Управління фінансами”.

2. Охарактеризувати об‘єкти та суб‘єкти системи управління фінансами.

3. Які функціональні елементи виділяють в системі управління фінансами.

4. Розкрити сутність стратегічного та оперативного управління фінансами.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑

Кращі книги