80. Становлення національної валютної системи України.

Після розголошення незалежності Україна не успадкувала нічого позитивного в економічному плані від колишнього Радянського Союзу. Так внаслідок нав’язування нашій державі в складі колишнього Союзу невигідних, із точки зору перспектив світового науково – технічного розвитку, спеціалізації і кооперування, структура загального експорту і імпорту України була ще більш деформована ніж у цілому в СРСР . Практично весь кадровий потенціал, який більш – менш знався на зовнішньо – економічній діяльності, було зосереджено за межами України в Москві. Після розпаду СРСР Росія привласнила валютний й інші внески України, фактично весь алмазний і художні фонди колишнього Союзу. Саме за таких обставин Україна змушена була взяти на себе обслуговування і погашення 16,37% загального боргу колишнього СРСР Забезпечення стабільності національних грошей та їхньої реальної ціни молода незалежна держава не могла здійснювати без відповідної валютної політики. Тому на початку 1993 р. Уряд прийняв декрет “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яким призначив Національний банк України головним валютним органом держЗабезпечення стабільності національних грошей та їхньої реальної ціни молода незалежна держава не могла здійснювати без відповідної валютної політики. Тому на початку 1993 р. Уряд прийняв декрет “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, яким призначив Національний банк України головним валютним органом держави . Основна складова частина валютної політики – це впровадження механізму регулювання платіжного балансу України, що є одним із найважливіших макроекономічних аспектів діяльності НБУ Пріоритетними завданнями вищенаведеного декрету були: стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют; концентрація валютного попиту та пропозиції; поступова ліквідація паралельного обігу іноземних і національної валют; залучення валютних коштів в Україну; скорочення імпортованої інфляції . Цей декрет поклав початок формувань певної системи валютного регулювання і валютного контролю, що мало сприяти подоланню традиційних процесів й оздоровлення економіки в цілому. Протягом 1993-1996 рр. НБУ було здійснено низку заходів на поступову лібералізацію децентралізацію валютного ринку України. З 31 жовтня 1994 року офіційний курс українського карбованця почали визначати на підставі відновлення торгів на Українській міжбанківській валютній біржі, що відкрило можливість встановлювати реальний курс українського карбованця о іноземних валют. З 1 січня 1995 року припинено використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу на території нашої держави. Для поглиблення інтеграції у світову економічну систему НБУ здійснено ряд заходів для досягнення режиму конвертованості національної грошової одиниці за поточними операціями.

81. Валютний ринок України і особливості його функціонування.

Валютний резерв україни складає 30 млрд (грн?$)

З інституційної точки зору учасниками ВР в Україні є НБУ, уповноважені комерційні банки і інші фінансово-кредитні установи, як резиденти, так і нерезиденти, що отримали дозвіл на проведення операцій на ВР. До валютних операцій згідно законодавства належать операції, що пов’язані з переходом прав власності на валютні цінності ( крім операцій в гривні між резидентами України) , використання їх для міжнародних розрахунків і перетинання ними митного кордону України.

Валютні цінності- грошові знаки України і інших держав і платіжні документи, деноміновані в цих грошових знаках та банківські метали.

Регулювання ВР здійснюється кількома державними органами в межах їх компетенції. НБУ контролює виконання правил валютних операцій в межах України і забезпечує контроль комерційних банків за операціями, що здійснюються через них. Державна податкова адміністрація здійснює фінансовий контроль за вал. операціями і т.д.

До особливостей функціонування ВР в Україні належать наявність багаточисельних обмежень на операції з валютними цінностями, високий ступень регулювання ВР з боку уряду, нерозвиненість інфраструктури ВР і окремих його секторів ( строкові угоди з валютами і т.д.), переважання угод “спот” тощо.

Наявність обмежень на операції з валютними цінностями обумовлена великими масштабами вивозу капіталу з країни і необхідністю постійного регулювання курсу гривні відносно інших валют. З іншого боку, ці обмеження ускладнюють операції з валютой, роблять їх менш швидкими і ефективними.

Однако поряд з цим існують і позитивні тенденції – зросла роль УМВБ як центру проведення валютних операцій, спостерігається зростання обсягів операцій з валютами тощо. Завдяки цьому попит на іноземні валюти може бути задоволений за рахунок зростання їх пропозиції, що позитивно впливає на динаміку курсу гривні.